Загроза затоплення України: найімовірніші цілі та наміри РФ за версією ШІ

Штучний інтелект спрогнозував, чи зможе ворог повторно затопити Україну

Після підриву Каховської ГЕС у 2023 році питання загрози нових техногенних катастроф залишається актуальним. Росія вже продемонструвала готовність використовувати критичну інфраструктуру як інструмент війни. Тому ризик спроб повторного створення масштабного затоплення не можна повністю виключати. Портал “Коментарі” запитав у штучного інтелекту, чи зможе Росія повторно затопити Україну та куди може найімовірніше вдарити.

Чат-бот Chat GPT вважає, що Росія й надалі намагатиметься тиснути на Україну через енергетичну та водогосподарську інфраструктуру. Найімовірнішими цілями можуть бути окремі об'єкти дніпровського каскаду, насосні станції та дамби регіонального значення. Водночас повторення катастрофи масштабу Каховської ГЕС виглядає малоймовірним. Для цього потрібне поєднання кількох факторів, включно з доступом до споруди та можливістю закладання вибухових пристроїв. Набагато реалістичнішим є сценарій локальних підтоплень, перебоїв із водопостачанням та додаткового навантаження на систему цивільного захисту. Саме до таких ризиків Україна має готуватися насамперед.

Чат-бот Gemini припускає, що Кремль не зможе спровокувати цунамі чи апокаліптичне затоплення Києва. Найімовірнішими цілями для ударів залишаться Дніпровська ГЕС у Запоріжжі та Київський гідровузол. Ворог битиме не по масивних дамбах, а по трансформаторах, машинних залах та логістичних вузлах. Метою Кремля є не велика вода, а повне знеструмлення України, знищення маневрової генерації та створення гуманітарного хаосу через брак водопостачання. Найгірший реалістичний сценарій у разі пошкодження гідротехнічних споруд передбачає тимчасове підтоплення підвалів, прибережних низин і Русанівських садів у столиці. Це завдасть значних економічних збитків, але не стане катастрофою масштабу 2023 року.

Чат-бот Deepseek прогнозує, що найбільш імовірним сценарієм є не повторення глобальної повені, а серія локальних ударів по критичних об'єктах гідроінфраструктури. Під найбільшою загрозою опиняються прифронтові регіони, зокрема Харківщина та Дніпропетровщина. Ворог вже тестував свої спроможності на Печенізькій дамбі, застосувавши шість КАБів. Це була репетиція. Наступні атаки можуть бути спрямовані на водозабори Кривого Рогу або Кам'янського. Противник зосередиться не на фізичному затопленні, а на спробах спричинити гуманітарну катастрофу через відсутність води. Також варто очікувати на інформаційно-психологічні операції про підготовку ударів по Київській ГЕС, щоб посіяти паніку в столиці.

Узагальнюючи оцінки трьох чат-ботів, можна зробити висновок, що повторення катастрофи масштабу Каховської ГЕС наразі виглядає малоймовірним. Водночас Росія зберігає потенціал для ударів по об'єктах гідротехнічної, енергетичної та водогосподарської інфраструктури України. Найбільш реалістичним сценарієм чат-боти називають локальні підтоплення, перебої з водопостачанням і електроенергією, а також створення гуманітарних проблем для окремих регіонів. Головною метою таких атак може бути не масштабне затоплення територій, а послаблення критичної інфраструктури, економічний тиск та психологічний вплив на населення.

Нагадаємо: портал “Коментарі” писав, коли Путін може застосувати ядерку.