Яких кроків очікувати від США та Європи: що може стати визначальним у перемовному процесі

Трамп звинувачував Байдена у нерішучості щодо України, проте й сам діє занадто обережно

Все більш очевидним стає, що ані перемир'я, ані швидкого завершення війни очікувати не варто. Україна зі свого боку просить партнерів посилити санкції, а США думають, як би відсторонитися від процесу. Хоча й все гучніше в Сенаті США лунають думки про посилення санкцій проти РФ. Проте жодних часових проміжків введення нових пекельні санкцій ніхто не називає. Яких кроків очікувати від США та Європи? Що може стати визначальним? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Для України важливо продовжувати вести свою перемовну лінію

Політолог, кандидат філософських наук Олександра Решмеділова зазначила, Україні потрібно чітко розуміти, що наразі конфігурація перемовного процесу не виглядає достеменно зрозумілою. Тобто вона може бути варіативною. А отже ми можемо припускати, що за столом перемовин Сполучених Штатів не буде – ні, як учасника, ні, як модератора, ні, як посередника.

"Є низка країн, які пропонували свої майданчики та й своїх лідерів, як додаткових посередників при перемовному процесі. Сполучені Штати свій майданчик не пропонували. Тому їхня участь чи неучасть на сьогоднішній день не є запорукою успіху перемовного процесу. Проте, що цікавить Україну? Це підтримка, фінанси, санкції, додатковий авторитет. Трамп, а в його обличчі і загалом Сполучені Штати, наразі для України залишаються партнерами. Проте ми бачимо, що рішучості, дієвості не вистачає. Це те за що критикував Трамп свого попередника Байдена, що, мовляв він був не надто рішучим, що він міг би зробити більше. Проте, будучи при владі, маючи всю повноту влади, Трамп так само обережно рухається. А отже це стане предметом критики і для його наступників, які будуть в ці больові точки теж натискати", – зазначила Олександра Решмеділова.

За її словами, для України важливо продовжувати вести свою перемовну лінію. Відстоювати свої інтереси. І не зважати на позиції десь партнерів, бо всі ці моменти є ситуативними.

"Зараз можемо стверджувати, що за останній період ми побачили зрушення в обміні полоненими. Тобто ця гуманітарна складова зараз може бути найбільш дієвим аспектом, який ми спостерігаємо. По всіх інших напрямках якихось просувань чи розвитку немає. Тим не менше, Україна всюди транслює, що ми готові до перемовин", – констатувала політолог.

Європа повинна переконати адміністрацію США

Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно зазначила, що, судячи з заяв представників американської адміністрації і самого Дональда Трампа, а також з налаштованості Кремля впарювати "жуйку" про перемирʼя без перемирʼя, важливими будуть два рішення.

"Перше рішення – чи продаватимуть США високотехнологічну зброю Європі для України, і таким чином зберігатиметься співпраця США та Європи в оборонній сфері. Друге – наскільки стійкою буде Європа у рішеннях та впровадженні нової посиленої оборонної політики. Чим субʼєктнішою буде Європа, тим більше Росія тиснутиме, зокрема, приклад з проявами агресивної реакції РФ на реалізацію рішення щодо блокування російського тіньового флоту", – зазначила політолог.

За її словами, тут був би сенс згадати слова президента Фінляндії Александра Стубба, які він днями сказав, коментуючи позицію США та Європи щодо мирного переговорного процесу. Він акцентував увагу на двох важливих питаннях. Перше. Європа повинна переконати адміністрацію США, що "вільна торгівля і спільні правила краще, ніж транзакційні deal". Друге. Європа серйозно відноситься до питання оборони, і "є постачальником, а не споживачем безпеки". Тут мова йшла про збільшення витрат на оборону.

Читайте також на порталі "Коментарі" - підсумки переговорів у Стамбулі: про що говорить реакція Трампа, чого очікувати далі.