Кремль шукає можливість відвернути вплив міжнародної спільноти від російсько-української війни
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що бойовики "ЧВК Вагнер", що облаштувалися в Республіці Білорусь (РБ), переміщуються у бік Сувалкського коридору, який з'єднує Білорусь з державами Балтії, а також відокремлює територію Калінінградської області та РБ. Він не відкидає гібридної атаки на польську територію, нагадуючи, що протягом останніх двох років Польща стикається з постійними провокаціями (у тому числі атаками мігрантів з боку Білорусі) на своєму кордоні. Раніше Польща та Литва попередили, що можуть повністю закрити кордон із Білоруссю у разі серйозної провокації з боку вагнерівців. Більше місяця після заколоту пригожинської армії з подальшим її перебазуванням до Білорусі – що можна сказати про цю передислокацію? Кому та які вона загрози несе зараз – і на перспективу? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Путін хоче не лише відвернути увагу Заходу від допомоги Україні, а й створити певні проблеми у новій точці
Ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан упевнений, що подальший перебіг подій після пригожинського псевдопутчу продемонстрував, що той був саме постановкою.
"Все було спровоковано Кремлем та організовано ФСБ. Ціль – дати випустити пару, якось мобілізувати російське суспільство на користь Путіна та його кремлівської банди. Як відомо, Пригожину повернули раніше вилучені у нього гроші, статус, дозволили перебазувати ПВК на територію Білорусі, причому з чималим арсеналом зброї. Зустріч у Кремлі навіть була згодом після "заколоту" - між Пригожиним, вагнерівцями та
Путіним. Утім, у Путіна вже явно не той апломб. Він став метушитись, виглядає менш впевненим, про що свідчить той самий останній
саміт Росія-Африка, явно провальний для РФ, адже африканські лідери відкрито заявили про необхідність відновлення морського зернового коридору з України. І на жодні подачки не згодні. Потім країни Перської затоки чітко окреслили свою позицію, вимагаючи відновлення функціонування зернової угоди, яка, по суті, діяла в продовольчих інтересах країн Азії та Африки", – зазначає Василь Богдан.
За його словами, на кремлівські провали на міжнародному (дипломатичному) фронті накладаються ще й невдачі на військовому в Україні.
"Незважаючи на складність у подоланні фортифікаційних споруд, створених росіянами, незважаючи на зволікання з постачанням нам західних озброєнь – ЗСУ рухаються вперед. І є добрі перспективи. Все це впливає на морально-психологічний стан Путіна та його банди. Вони шукають можливості відвернути вплив міжнародної спільноти від російсько-української війни. Створити нові точки напруження", – пояснює генерал.
Звідси, вважає він, і гучні погрози на адресу Польщі під час нещодавніх зустрічей Путіна з Лукашенком, а також із вуст самого Путіна.
"Як правило, певним акціям передує ідеологічно-політична підготовка. Напередодні широкомасштабного вторгнення в Україну Путін виступав із заявами та статтями у стилі "Україну створив Ленін", "України немає, є лише нацистський режим". Тепер же, взявши на приціл Польщу, він видає заяви у стилі "західні польські землі –
подарунок Сталіна". Це ознаки того, що, незважаючи ні на що, схоже, знаходячись не в своєму розумі, Путін намагається продовжити, як він вважає, відродження імперії. Для початку – створення напруги на білорусько-польському, білорусько-прибалтійському кордоні. В ареалі Сувалкського коридору (сухопутного відрізка довжиною близько 100 км, який гіпотетично міг би з'єднати територію Білорусії з Калінінградською областю РФ; нині там проходить кордон Польщі з Литвою – прим. ред.), де зараз і брязкають зброєю вагнерівці. Як на мене, основна мета таких заяв та дій – не лише відвернути увагу Заходу від допомоги Україні, а й створити певні проблеми у новій точці. І те, що на це відповідним чином реагують Литва, Польща, загалом натовська спільнота, вживаючи певних заходів, свідчить, що загроза є реальною", – зазначає експерт.
Він не відкидає, що таким чином Путін хоче знову підняти ставки. Щоб із ним, нарешті, почали домовлятися. Сподіваючись виторгувати зняття санкцій, заморожування ситуації на російсько-українському фронті, що дасть йому можливість утриматися в Кремлі, що добряче хитається.
"Безумовно, діяльність терористичного вагнерівського угруповання – управляється з Кремля, із ФСБ із військової розвідки. І спрямована на провокації з Білорусі. На даний момент, схоже, не так на українсько-білоруському кордоні, як на кордоні РБ з країнами НАТО. На балтійському та польському напрямку. Думаю, це не матиме успіху, на який розраховують Путін та Лукашенко. Тому що ті потужності, що є у країн НАТО (Польща, Прибалтика), дають їм можливість дати відсіч будь-яким провокаціям. Не кажучи вже про можливості України, яка зміцнила північний напрямок. Про це говорив і генерал-лейтенант Наєв, командувач Об'єднаних сил. І багато інших офіційних осіб. Там потужні укріплення, достатньо сил та засобів", – наголошує Василь Богдан.
Отже, констатує він, хоч за допомогою вагнерівців РФ намагається нервувати регіон, весь світ, сподіваючись, що вдасться таким чином послабити підтримку України (оскільки увага партнерів буде відвернена на нову точку напруги), нічого у Кремля не вийде.
"І хоч Путіну, – зазначає генерал, – певною мірою вдалося паралізувати міжнародне право, серйозно зруйнувати міжцивілізаційну систему безпеки стримувань і противаг, євроатлантичне партнерство лише зміцнилося (попри підступи троянського коня у вигляді Угорщини). І здатне дати відсіч тим провокаціям, які за допомогою терористів-вагнерівців намагається здійснити
Кремль".
Навряд чи хтось реально вірить, що вагнерівці підуть на штурм польського кордону
Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький розмірковує так:
"Дивним чином, але на цьому етапі збіглися інтереси. Вагнерівці отримують чергову порцію реклами, а польська влада – свої дивіденди напередодні парламентських виборів (пройдуть уже восени). Правляча у Польщі правопопулістська партія "Право і справедливість" (ПіС) при владі давно. До неї є чимало запитань. І вся істерія навколо ймовірної "екскурсії" вагнерівців до Польщі (після мізансцени, розіграної
Путіним та Лукашенком), зіграла лише на руку ПіС".
За словами експерта, навряд чи хтось реально вірить, що вагнерівці підуть на штурм кордону. Або засилатимуть до Польщі та країн Балтії диверсійні групи.
"Але у польської влади, – пояснює він, – з'явився чудовий привід продемонструвати виборцям правильність своєї політики щодо України (максимальна військова допомога, надання притулку біженцям). Адже ПіС, окрім антиросійської риторики, заточена ще й на вирішення внутрішніх проблем. А тут є непогане виправдання. Мовляв, дивіться, - загроза вже не десь гіпотетично, а прямо біля наших кордонів. Тож величезні гроші, що зараз вкладаються в армію, у безпеку – правильний хід".
Ну, а вагнерівці, які здобули відповідну репутацію, теж мають свою частку піару. Тож ця ситуація вигідна і їм, вважає Олексій Голобуцький.
"Але воювати з НАТО пригожинська армія точно не буде. Вони вже чимало відгребли в Україні. Заради чого йти на Польщу? Куди краще відправитися в Африку, де - і спокійніше, і прибутковіше, і зрозуміліше", – констатує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" - що стоїть за розмовами Путіна про переговори – хто може змусити РФ припинити війну.