Головна Новини Суспільство Війна з Росією Війна змінить увесь світ, а не лише Україну: чому це так – як змусити росіян піти
commentss НОВИНИ Всі новини

Війна змінить увесь світ, а не лише Україну: чому це так – як змусити росіян піти

Початок широкомасштабної та віроломної війни Росії проти України запустив незворотні процеси змін у всьому світі

9 червня 2022, 13:14
Поділіться публікацією:

Російсько-українська війна може вплинути на перебіг історії та змінити майбутнє планети, вважає американський журналіст, триразовий лауреат Пулітцерівської премії Томас Фрідман. Таку думку він висловив у новій колонці для New York Times. Чи згодні з такими твердженнями та наведеними у статті доказами? Що слід зробити цивілізованому світу, щоб росіяни програли в Україні? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулися до експертів.

Війна змінить увесь світ, а не лише Україну: чому це так – як змусити росіян піти

Війна в Україні. Фото: з відкритих джерел

До війни в Україні призвела ціла низка причин

Доктор політичних наук, професор Валентин Якушик вважає, що змістовна стаття американського журналіста Томаса Л. Фрідмана "Війна в Україні все ще таїть у собі сюрпризи…" – багатопланова і дає цінний матеріал для концептуального осмислення різних рівнів та аспектів процесів у світі, що відбуваються нині. – і в Україні як одній із його важливих складових частин.

За словами експерта, нинішня війна в Україні стала каталізатором:

1. Прискорення історично неминучих (якщо не відбудеться глобальної ядерної катастрофи) процесів переходу економік до екологічно чистіших технологій видобутку та використання енергії (зокрема до декарбонізації), хоч і через відносно короткий період тимчасового збереження сильної залежності від нафти, газу та вугілля.

2. Регіоналізації господарських та соціально-політичних комплексів у світі, тобто відходу від "безкрайньої та невгамовної" глобалізації.

3. Катастрофа низки традиційних історично нових (що виникли наприкінці ХХ століття) олігархічних структур і натомість нового підвищення ролі держави у економіці та політиці.

4. Усвідомлення ролі зброї масового враження як найважливішого фактора у світовій політиці у встановленні об'єктивних кордонів можливого впливу на ті чи інші держави, які володіють ним.

5. Підвищення рівня та ступеня державного та корпоративного контролю за інформаційними потоками, основними процесами формування світогляду громадян та підданих.

6. Нового пробудження у народів духу солідарності, громадянськості та гуманізму, проте все ще за збереження сильної залежності від побутових та інших "рутинних" стримуючих факторів.

7. Формування у низці країн поки що латентних, недостатньо видимих соціально-політичних процесів, які у високою мірою можливої траєкторію розвитку цих країн і регіонів за зразком подій кінця Першої світової війни (1917-1918 років), несподіваних для організаторів та учасників глобальних геополітичних конфліктів та катастроф.

Спроби умиротворення, спроби домовитися з Путіним призведуть до зростання апетитів агресора

Директор аналітичного центру "Третій сектор", політолог Андрій Золотарьов згоден із низкою аргументів та висновків, наведених у цій статті New York Times.

"Справді, кожна з великих війн, у тому числі Перша та Друга світова, призводила до глобальних змін. Це і логістика, і світовий туризм (ера реактивної авіації), ядерна енергетика. Багато речей, які визначили економіку другої половини ХХ століття. Так само впливають навіть локальні війни, як та ж Війна судного дня 1973-го, коли призвела до нафтового ембарго арабських країн. Це дуже вплинуло на зміну автомобільного ринку, зростання цін на нафтопродукти. У 70-80-ті роки це вилилося у політику економії. Ті ж стандартні американські авто з літражем понад 5 літрів пішли у минуле", – нагадує політолог.

За його словами, розв'язана Росією війна проти України (а в нашій особі проти всього демократичного світу) глобально вплине на світову економіку.

"Згідний з автором статті, що те, що відбувається, призведе до декарбонізації, до прагнення замістити вуглеводні альтернативними джерелами енергії. Всі чудово побачили, що Росія використовує газ, енергетику взагалі як зброю для політичного шантажу", – зазначає Андрій Золотарьов.

При цьому, продовжує він, бачимо, що в Європі друзі Путіна нікуди не поділися. Просто вони змушені під тиском громадської думки, шокованої справжньою особою російської армії (та її наочно продемонструвала в ході цієї війни в Бучі, Ірпені, Маріуполі тощо), дотримуватися політесу.

"Те, що СРСР, а потім Росія десятками років корумпували німецький політикум – дає свої плоди, – вважає експерт. – Тому навіть зараз, після всіх військових злочинів, скоєних Росією в Україні, з Європи чути голоси у стилі "треба зберегти обличчя Путіну". На що польський президент Анджей Дуда логічно зазначив, що це те саме, начебто пропонувалося зберегти обличчя Гітлеру під час Другої світової".

Так, європейці несуть економічні витрати через санкційну політику проти Росії. Але тут питання стоїть руба, упевнений Андрій Золотарьов. Краще затягнути паски зараз, ніж дозволити РФ досягти однієї з її бажаних цілей – руйнування Євросоюзу. Тому що Путін не зупиниться.

"Не можна не погодитися з президентом Зеленським, який попередив "покінчать із нами – візьмуться за вас". Зміна світу шляхом війни – це не тільки економічні аспекти. У цьому випадку це ще й спроба Путіна нав'язати свої правила гри. Така політика реваншу за поразку СРСР у "холодній війні". І прагнення побудувати СРСР 2.0, зробити з РФ наддержаву, вискочивши із статусу регіональної. Диктувати свою волю тій самій Європі, використовуючи енергетичні, політичні, військові інструменти. Як мінімум, зараз йдеться про зміну глобальної геополітичної конфігурації. Багато говорили про те, що епоха однополярного світу добігає кінця. Кожен це сприйняв по-своєму. Путін – як можливість нападу на Україну", – пояснює Андрій Золотарьов.

Як цьому можна протидіяти? Експерт зазначає, що американці, які вміють вибудовувати стратегічні завдання, використовують комплекс заходів. Від політичного, санкційного тиску, до військової та фінансової допомоги Україні.

"Вже зрозуміло, що зупинити Путіна можна лише силою. Питання в тому – чи США та їхні європейські союзники мають достатньо ресурсів для того, щоб потужно підтримати Україну в даній ситуації, – розмірковує політолог. – Так, ми бачимо, що йде підтримка, підписано закон про ленд-ліз. Але поки що на тлі сильних слів – недостатньо сильні дії. Нам дають лише чотири пускові установки HIMARS, а українська армія потребує сотень таких видів озброєння. Ті 200 тисяч снарядів, які нам передали США, це для тієї сотні гаубиць, що отримала Україна – на тиждень-півтора боїв. А питання обслуговування? Тим часом, через широкомасштабну російську агресію Україна, яка мала бездефіцитний бюджет у січні, зараз має мінус 5 млрд різниці між доходами та видатками. Найближчими місяцями 70% може становити зовнішня допомога. Але Захід має розуміти, що, підтримуючи Україну, він насамперед вирішує свої проблеми. Адже спроби умиротворення, спроби домовитися з Путіним призведуть лише до зростання апетитів агресора. І нічим добрим для "миротворців" типу Макрона та Шольца це не закінчиться".

Читайте також на порталі "Коментарі" — Зеленський розповів, чи потрібно збільшувати темпи мобілізації.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини