Великий обмін полоненими між Києвом та Москвою: чому він став можливим і відбувся саме зараз

22 вересня 2022, 12:00 Кравцев Сергей

Завдання українських дипломатів складне: потрібно зберегти гуманітарний трек для звільнення полонених, але посилювати трек ізоляції Росії

Відбувся потужний обмін полоненими між Києвом та Москвою. Україна звільнила 215 полонених, серед яких герої з Азовсталі. За словами президента Зеленського, країні-агресора віддали 55 росіян, а також екс-главу ОПЗЖ, путінського кума Віктора Медведчука. Обміну сприяв турецький лідер Реджеп Ердоган. Про що говорить цей обмін? Чому відбувся саме зараз? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Путін спробує використати факт обміну, щоб переконати Захід у тому, що він прагне переговорів

Виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, аналітик Петро Бурковський розмірковує так:

"Почнемо з того, що обмін у такому форматі – це успіх України та свідчення невпевненості росії у здатності виграти війну. Повернення частини полонених бійців, які захищали Азовсталь, – це, передусім, прагнення кремля показати себе з кращого боку. Показати, що він має те "обличчя", яке прагнуть врятувати на Заході, незважаючи на численні військові злочини та докази геноциду. Якби кремль був упевнений у своїх досягненнях на війні, обміну не відбулося б".

Однак путін, попереджає експерт, спробує використати факт обміну, щоб переконати Захід у тому, що він прагне переговорів. Що, з одного боку, він іде на анексію нових українських територій, на часткову мобілізацію, а з іншого – готовий йти на певні поступки та на згортання війни.

"Тому зараз завдання нашої дипломатії складне: нам потрібно зберегти гуманітарний трек для звільнення полонених, але посилювати трек ізоляції росії. Тобто посилення санкцій (проти Росатому, проти російської торгівлі, проти таких країн як Угорщина та Іран) та збільшення отримання Україною зброї від країн НАТО", – пояснює Петро Бурковський.

Він упевнений – якби не було санкцій та перемог ЗСУ на полі бою (Херсонщина, Харківщина), жодних обмінів не було б також.

"І ця думка має бути присутня у всіх контактах та переговорах із західними країнами, – акцентує аналітик. – Зрештою, є третій трек, про який почав говорити президент Франції Макрон: це переговори з КНР та Індією. Їм аргументовано треба пояснювати: Росія, яка програє війну, буде більш передбачуваним і надійним партнером, ніж імперська росія. І допомога Україні – це інвестування у стабільне майбутнє їхніх відносин, у тому числі з Росією".

Подібний обмін говорить про те, що росія готова здавати позиції

На думку політолога, експерта з питань російської агресії проти України Віктора Каспрука, подібний обмін говорить про те, що росія готова здавати позиції. Але так, щоб це не було помітно, щоб путін "не втратив обличчя", чого він, схоже, боїться найбільше.

Експерт також зазначає, що п'ять найбільш відомих командирів з "Азовсталі" (Герой України Денис Прокопенко (Редіс) – командир Азова, Сергій Волинський (Волина) із 36-ї бригади морської піхоти, Святослав Паламар (Азов), Олег Хоменко (Азов), Денис Шлег з Нацгвардії України, Герой України Євген Бова) до кінця війни залишаються в Туреччині. Такою була умова росіян.

"Президент Зеленський вже подякував турецькому лідеру Ердогану за сприяння в обміні. Гіпотетично не виключено, що за наступних обмінів якихось українських відомих військових, яких раніше не видавала Росії, передаватимуть Туреччині з умовою, що вони залишаться там до закінчення військових дій, – зазначає Віктор Каспрук. – Наголошую, раніше путін на це не погоджувався. Особливо змінювати "азовців". А тепер пішов назад. Схоже, крига скресла. Наскільки Москва готова поступатися далі – інше питання. Але те, що країна-агресор почала пом'якшувати свою позицію, – факт".

Читайте також на порталі "Коментарі" - продовольча безпека у світі: чому для України важлива ця тема – чого досягає Росія.

Теги: