Україна добиває Путіна: стало відомо про гучно фіаско диктатора

Економіка Росії стрімко падає, дефіцит бюджету перевищив річні плани, а Чорноморський флот РФ фактично втратив боєздатність

Сьогодні можна говорити про важливий переломний момент, який дедалі більше сприймається як початок глибоких змін як для Росії, так і для України. На тлі подій останнього часу стають очевидними два ключові процеси, що формують нову геополітичну реальність, зазначає співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін

По-перше, Росія фактично втратила стратегічну ініціативу у війні проти України. Ознаки цього проявляються у багатьох площинах: символічні заходи демонструють ослаблення позицій, зокрема скорочений за тривалістю "парад перемоги" та мінімальна присутність іноземних лідерів без впливових постатей світового рівня. Вперше за тривалий час демонстрація військової техніки була відсутня, що підкреслює зміну іміджу та ресурсних можливостей.

Крім того, за словами експерта, фіксуються втрати на полі бою та поступова деградація економічної системи. Бюджетний дефіцит Росії перевищує заплановані річні показники, що свідчить про серйозні фінансові дисбаланси. Окремо відзначається різке послаблення військово-морських можливостей, зокрема Чорноморський флот фактично втрачає свою колишню роль. Усередині країни зростає відчуття нестабільності, що проявляється навіть у посилених заходах безпеки у великих містах.

По-друге, Україна, попри суттєве скорочення прямої військової підтримки з боку США останнім часом, демонструє стійкість і здатність адаптуватися. Вона продовжує оборону, поступово збільшує власне виробництво озброєнь та розширює технологічні можливості. Українські безпілотні системи завдають значних ударів по критичній інфраструктурі противника, зокрема енергетичному сектору, який є основою російського бюджету.

Водночас Україна поступово перетворюється на активного гравця у сфері безпеки, ділячись досвідом із міжнародними партнерами та долучаючись до формування нових оборонних ініціатив у Європі. Це свідчить про трансформацію її ролі — від країни, що обороняється, до регіонального суб’єкта впливу.

"Коментарі" вже писали, що у Європейському Союзі триває опрацювання підходів до потенційних переговорів із Росією, при цьому дедалі більше уваги приділяється не компромісам, а формуванню чітких і жорстких вимог до Кремля як вихідної позиції діалогу. Таку думку висловив дипломат, колишній міністр закордонних справ України (2007–2009), керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко в ефірі Slawa.TV на Еспресо.