У росіян залишився місяць: озвучено інтригуючий прогноз подальших дій Путіна в Україні
За минулий рік російські війська, попри жорсткі бої, окупували лише 1% території України
Росія продовжує завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі, намагаючись якомога швидше примусити Україну до капітуляції. Таку думку висловив у ефірі "Radio NV" ветеран російсько-української війни, колишній командир роти батальйону "Айдар" та нинішній директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
За його словами, Кремль сподівається використати холодну пору року, коли низькі температури допомагають максимізувати наслідки атак на цивільне населення.
"У них приблизно ще залишився місяць, коли вони можуть створювати значний дискомфорт нашим громадянам. Після цього, коли настане весна і стане тепліше, ефект від таких ударів суттєво зменшиться", — пояснив Дикий.
Він підкреслив, що Росія прекрасно усвідомлює: за цей короткий період вони не зможуть здобути помітної переваги на фронті. Ударна кампанія на цивільну інфраструктуру, за його словами, є визнанням того, що воєнні спроби перелому ситуації на користь Росії зазнали невдачі. Минулого року, додав Дикий, російська армія змогла захопити лише 1% української території після тривалих і виснажливих боїв, що свідчить про обмеженість їхніх можливостей.
Водночас експерт наголосив, що тепер Москва робить ставку на психологічний тиск через цивільне населення.
"Оскільки ЗСУ вони не змогли перемогти, Росія сподівається вплинути на людей, щоб вони вимагали від влади підписати мирні угоди на умовах Кремля", — пояснив Дикий.
Він зазначив, що ціна такого "миру" для України фактично означає добровільну здачу під російський контроль. Саме тому, за словами експерта, Кремль поспішає та намагається максимально використати залишковий зимовий період для створення тиску на населення.
Як вже писали "Коментарі", у 2026 році Російська Федерація може зробити ставку на балістичні ракети як один із головних інструментів тиску та залякування України. Найбільший ризик загрожує територіям, що перебувають у межах приблизно 500 кілометрів від районів пуску. До цієї зони входить значна частина Лівобережжя, південні області, а також окремі північні регіони країни.