Статус “зниклий” чи “полонений”: що потрібно знати родинам

Речник Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні пояснив, як відбувається підтвердження статусу військовополоненого та чому цей процес може тривати місяцями

У Міжнародному комітеті Червоного Хреста пояснили механізм підтвердження статусу українських військових, які можуть перебувати у полоні.

За словами речника організації Олександра Власенко, існує кілька шляхів встановлення такого статусу, однак ключовим є отримання відповіді від російського національного інформаційного бюро.

Після направлення запиту можливі чотири варіанти відповіді. Зокрема, російська сторона може підтвердити перебування особи у полоні. Водночас статус може не підтверджуватися у разі загибелі військового або через відсутність даних про нього. Також можлива ситуація, коли відповідь узагалі не надходить.

У МКЧХ наголошують, що процес підтвердження може тривати кілька місяців і потребувати багаторазових звернень. Чітких термінів надання відповіді не існує, що значно ускладнює пошук інформації для родин.

Якщо факт полону підтверджується, статус військового змінюється зі “зниклого безвісти” на “військовополоненого”. Після цього організація зв’язується з родичами та передає інформацію до українського національного інформаційного бюро.

Крім того, МКЧХ звертається до російської сторони з проханням надати доступ до полоненого для перевірки умов утримання.

Водночас у МКЧХ зазначають, що російська сторона не завжди оперативно реагує на запити, що ускладнює встановлення долі зниклих військових.

Нагадуємо, раніше портал "Коментарі" повідомляв про те, що в Україні передбачено механізм, який дозволяє військовослужбовцям уникнути кримінальної відповідальності після самовільного залишення військової частини (СЗЧ) за певних умов.
Як пояснюють у ТЦК та СП, йдеться про випадки, коли військовий вперше здійснив таке порушення під час дії воєнного стану. Для цього необхідно виконати низку кроків. Зокрема, військовослужбовець має подати рапорт із наміром повернутися до служби та отримати письмову згоду командира військової частини або батальйону резерву. Після цього потрібно звернутися до правоохоронних органів або суду з відповідним клопотанням про повернення до виконання обов’язків.