"Слава росії" на тілі українського захисника: хто катував військового
«Слава россии» як шрам: журналісти встановили лікарів РФ, які могли катувати українського полоненого під час операції
Журналісти розслідувального проєкту Схеми ідентифікували російських хірургів, які, ймовірно, причетні до катування українського військовополоненого Андрія Переверзева — під час хірургічного втручання на його тілі могли навмисно випалити напис "слава россии".
За даними розслідування, інцидент стався 24 лютого 2024 року під час операції в одній із найбільших лікарень тимчасово окупованого Донбасу — Донецьке клінічне територіальне медичне об’єднання (ДОКТМО). Саме там Переверзеву проводили хірургічне втручання після поранення.
Розслідувачі вважають, що до злочину можуть бути причетні Юрій Кузнєцов та Андрій Крячко — хірурги з Краснодара, які регулярно відвідують окупований Донецьк. За даними журналістів, вони привозили туди "гуманітарну допомогу" та брали участь у проведенні операцій у місцевих медзакладах.
У матеріалі наводиться комплекс доказів, які вказують на можливу присутність саме цих лікарів у ДОКТМО в день операції Переверзева. Серед них — фото- й відеоматеріали з лікарні, які самі російські хірурги публікували у відкритому доступі, метадані відео, інформація про їхні переміщення та перетин кордону, а також свідчення медиків із Донецька.
Журналісти зазначають, що зібрані дані дозволяють припустити: Кузнецов і Крячко могли бути в операційній 24 лютого 2024 року, безпосередньо оперувати українського полоненого й під час втручання навмисно випалити на його животі пропагандистський напис. Такий акт, за оцінками правозахисників, підпадає під визначення катування та воєнного злочину, адже був здійснений щодо військовополоненого та не мав жодного медичного обґрунтування.
У розслідуванні наголошується, що використання медичної операції як інструменту знущання є особливо тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права. Лікарі, які мали б рятувати життя, у цьому випадку могли перетворити медичну допомогу на форму тортур і приниження.
Автори матеріалу підкреслюють: встановлення конкретних імен і ланцюжка подій — це крок до юридичної відповідальності винних. Зібрані факти можуть бути використані як докази у майбутніх кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів Росії проти українських військовополонених.