Рідкісна відвертість: що в Росії говорять про війну журналісти

Російська журналістка Анастасія Кошеварова опублікувала різку заяву про кризу ідеології, цінностей і відповідальності в Росії на тлі війни проти України

Російська журналістка Анастасія Кошеварова виступила з жорсткою публічною критикою стану російського суспільства, влади та ідеології, заявивши про повну відсутність зрозумілих цілей і сенсів у країні, зокрема щодо війни проти України.

У своїй заяві Кошеварова наголосила, що в Росії зруйновані традиції, суспільні та сімейні цінності, а також родинні зв’язки. За її словами, духовні орієнтири були замінені споживацтвом, а суспільство втратило відчуття солідарності.

Журналістка звернула увагу на те, що в країні досі не сформульовані ні цілі війни, ні загальний вектор розвитку держави. Вона поставила низку риторичних запитань щодо так званої "СВО": куди рухається країна, навіщо, до яких меж і з якою метою.

Кошеварова також розкритикувала зміни до Конституції РФ, зазначивши, що влада побоялася чітко зафіксувати ідеологічні засади держави. За її словами, відсутність ідеології характерна для країн, які зазнали поразки або перебувають у статусі маріонеток.

Окремо журналістка звернула увагу на соціальний розкол у російському суспільстві. Вона зазначила, що під час війни частина громадян воює, інші — наживаються, треті залишили країну, а четверті займають формальні посади, намагаючись "пересидіти" кризу.

За її оцінкою, реальні процеси в Росії тримаються на незначній частині людей, яких вона назвала "ідейними", тоді як більшість зайнята імітацією діяльності, внутрішніми конфліктами та суперечками про історичні постаті й символи.

Кошеварова також розкритикувала російський медіа- та політичний простір, де, за її словами, домінують люди, які перекладають власні помилки на минуле та ведуть нескінченні суперечки про ідеологічні ярлики, замість реальної роботи.

Заява журналістки стала одним із небагатьох прикладів публічної жорсткої самокритики всередині російського інформаційного простору на тлі війни та внутрішньої деградації державних інститутів.