Головна Новини Суспільство Війна з Росією Рекордна підтримка українців та поразка Путіна: як змінили світ 100 днів повномасштабної війни
commentss НОВИНИ Всі новини

Рекордна підтримка українців та поразка Путіна: як змінили світ 100 днів повномасштабної війни

Цивілізований західний світ об'єднався на тлі агресії Путіна проти України

3 червня 2022, 12:15
Поділіться публікацією:

Сто днів із початку широкомасштабного вторгнення Росії до України. Які на даний момент можна зробити головні зовнішньополітичні висновки та прогнози для України, Росії та світу? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Рекордна підтримка українців та поразка Путіна: як змінили світ 100 днів повномасштабної війни

Підтримка України. Фото: з відкритих джерел

Модель нового холодного протистояння із колективним Заходом, яку вибрав Путін, стала для нього фатальною пасткою

Політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак вважає, що 100 днів відкритої українсько-російської війни стали рубіконом у системі міжнародних відносин, порушивши струнку та важливу логіку їхнього функціонування, що тривала з моменту розпаду СРСР та закінчення "холодної війни".

"Біловезько-маастрихська міжнародна система в Європі (Біловезька угода про розпад СРСР 1991 і Маастрихський договір про створення ЄС 1992 року) опинилися перед загрозою ревізії з боку гебешного режиму Путіна як особливої форми автократії, що намагається синтезувати нацистські практики минулого і радянського. Іноді напрошується аналогія агресії РФ проти України з проблемами "малих країн", що вартувала раніше двох світових воєн (Сербія 1914 р. та Польща 1939 р.). Однак нині помітно, що західні країни врахували історичний досвід, намагаючись уникнути загрози Третьої світової – і не стали вплутуватися у пряму участь, відкривши фінансово-економічний фронт боротьби з РФ, беручи українських переселенців та запустивши програми постачання оборонної та наступальної зброї в Україну", – зазначає експерт.

Він також спрогнозував, яким буде новий світ за умов українсько-російського протистояння.

1. Переформатування багатополярного світу та поява регіонального гегемонізму як геополітичного тренду найближчих років.

"США, використовуючи війну як континентальну загрозу, зміцнить євроатлантичну вісь, що надихне новий ритм у діяльність НАТО, особливо після вступу до блоку Швеції та Фінляндії, – вважає Олег Постернак. – Франція, Німеччина та Італія намагатимуться знайти власну макрорегіональну лінію домінування всередині ЄС, висуваючи ідею загальноєвропейських збройних сил. Британія, Польща, країни Прибалтики разом з Україною зближуватимуться з урахуванням спільного супротивника – Росії, тому не виключена поява нового регіонального військово-політичного блоку. При цьому Великобританія шукає власні шляхи. Туреччина вже зараз стає регіональним лідером на Близькому Сході з перспективою зміцнення у чорноморському регіоні та поширення впливу на Середню Азію. Як це цинічно не звучить, але наша війна зробила Україну більш суб'єктною у міжнародних відносинах. Втім, говорити про реальне регіональне лідерство можна лише після завершення бойових дій та відновлення країни. Відбулося явне та помітне розполюсування світу, повертаються до міжнародної системи традиційні інститути стримувань, противаг та балансу".

2. Українсько-російська війна поставила рубом проблему Євросоюзу як суб'єктного проекту геоекономіки та геополітики.

"З одного боку, вона стала колосальним проривом у євроінтеграційній швидкості України. Наша держава скористалася збентеженням деяких країн Європи в перші тижні війни – і нарешті намагається "вибити" двері, які довгий час були зачинені. Наразі темп розширення ЄС на схід Франція, Німеччина, Нідерланди та інші країни намагатимуться максимально збити, послабити, розуміючи, що прискорений вступ України до ЄС призведе у перспективі до посилення ролі США у регіоні та створення польсько-української осі на противагу франко-німецькій. Тому і звучать розмови всередині ЄС про можливий перегляд базових угод та політик ЄС", – пояснює експерт.

3. Росія переходить до фази трансформацій своєї зовнішньополітичної суб'єктності.

"Модель нового холодного протистояння з колективним Заходом, яку вибрав Путін як спосіб зміцнення режиму свого всевладдя та спроби промаркувати зону впливу у всьому пострадянському просторі, включаючи втрачену раніше Україну, стала для нього фатальною пасткою, – упевнений Олег Постернак. – РФ загрузла у війні з Україною, не домоглася жодного спочатку поставленого завдання, продемонструвавши на весь світ власні військові, політичні та економічні вразливості, які змусять ключових гравців (ЄС, Китай, Індію, Японію, Туреччину, Іран та інших) наново враховувати зміни, що змінилися. баланс. РФ намагатиметься максимально відбудуватися від партнерства із західними країнами та посилить азіатський напрямок своєї зовнішньої політики, розглядаючи Китай, Індію, Іран як своїх ключових економічних партнерів. Стосовно із Заходом РФ використовуватиме ядерний шантаж як спосіб компенсувати невдачі у війні з Україною, що обертаються для нього скороченням міжнародного впливу. Ядерний шантаж у такий спосіб перетворюється на головну козирну карту, яка має змусити західні країни встановити тендітний проміжний баланс у Центрально-Східній Європі".

4. Існує думка про те, що Україна стала для США та Британії антиросійським тригером, а частина західних країн зацікавлена у контрольованому продовженні війни для завдання максимальної ресурсної та геополітичної шкоди РФ.

"Звичайно, це видима частина айсберга, але при цьому віддає поверхневе розуміння, – вважає експерт. – Але хіба глобальне ослаблення РФ як фактора, що постійно загрожує існуванню України, не вигідно самій Україні, якій доведеться облаштовувати майбутнє та якось оформляти співіснування з постійним історичним супротивником? Насамперед, це вигідно нам на користь майбутнього. Кожень день війни, яку Україна з гідністю хороброго проживає, спираючись на майстерність своїх Збройних Сил, навіть попри локальні невдачі, відсуває перспективу військової реінкарнації РФ, яка неодмінно плануватиме нові та нові маневри з метою демонтажу Української держави. Не допустити це є спільним фундаментальним завданням західних країн".

Популярність України загалом і нашого президента зокрема у світі – рекордна

Директор Департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПІ), доктор політичних наук Ігор Петренко упевнений, що за ці сто днів РФ втратила свій геополітичний вплив, який вибудовувала десятиліттями.

"Напавши на Україну, Росія нівелювала усі попередні досягнення. Була нагода міцно посадити Європу на російську газову голку. Тепер зрозуміло, що ЄС, нехай не так швидко, як нам би хотілося, диверсифікує постачання енергоносіїв, все більше уникаючи залежності від РФ, – пояснює експерт. — У майбутньому це стане серйозним ударом по країні-агресору. Вже шостий санкційний пакет ЄС прийнято, там завдано удару по поставках нафти. У результаті РФ втрачатиме мільярди. "Північний потік-2" фактично похований".

Росія, продовжує Ігор Петренко, виставляла себе опонентом Заходу, з думкою якого треба рахуватися. Висунула деякі ультиматуми щодо розширення НАТО. Погрожувала якоюсь військово-технічною відповіддю.

"А в результаті, що виходить? Фінляндія та Швеція збираються вступити в НАТО, на що Путін каже — ну, добре, нехай вступають, у нас немає проблем із цими країнами, не бачимо перепон та заворушень, хіба що там з'являться бази НАТО. Це – суперслабка відповідь. Як би Путін не намагався грати в мачо, показуючи, що Росія може якось протистояти НАТО, зрештою, у Кремлі просто "здулися". І зараз, коли США ухвалили рішення про надання Україні таких потужних видів озброєння як РСЗВ, які можуть бити на 70 і більше км, нічим особливо РФ відповісти не може. Росіяни вже 100 днів намагаються втягнути безпосередньо Білорусь, яка стала плацдармом для вторгнення в Україну, але не виходить. Та сама картина з Придністров'ям. І там, і там розуміють, що ЗСУ їх швидко зітруть на порошок", – наголошує Ігор Петренко.

Якщо раніше РФ намагалася бути союзником, партнером для Китаю, то зараз стала для нього більшою проблемою, зазначає він. На думку експерта, КНР зараз сприймає РФ як країну, з якою можна щось отримати, враховуючи її складне становище. Купувати подешевше нафту, газ, постачати якусь продукцію до Росії. І добре на цьому заробляти. При цьому намагаючись не перейти межу, щоб не нарватися на санкції.

Ігор Петренко акцентує, що РФ постала світові як країна-терорист, країна-військовий злочинець. Токсична країна, з якою не можна мати справу.

"Усі свої попередні досягнення Путін спустив в унітаз нападом на Україну, про яку зламав зуби. І навіть загрози ядерного удару не працюють. Вони швидше показують безсилля РФ і стверджують на думці, що не за горами крах путінського режиму, як і глибинна трансформація Росії", – каже експерт.

При цьому, продовжує він, колективний Захід підтримує Україну – і озброєнням, і фінансами.

"Україна, незважаючи на найскладнішу ситуацію, посилилася. Стала суб'єктом міжнародної політики. Якщо раніше суб'єктність викликала дискусії, то тепер ми певною мірою ставимо тренди у світі, – зазначає Ігор Петренко. – І в цьому величезна заслуга всього нашого народу, ЗСУ, особисто президента Володимира Зеленського, котрий займається просуванням наших ідей. Ми висуваємо свої пропозиції щодо безпеки. Показуємо, що ООН слабко працює, що щодо НАТО також є питання. А тому, давайте реалізуємо проект United24 – клуб відповідальних держав, готових превентивними заходами насамперед унеможливити повторення агресії, яку зараз здійснює Росія проти України".

Експерт нагадує, що ми маємо колосальну підтримку, незважаючи на дискусії всередині демократичного світу. Що ми рухаємось осторонь євроінтегарції. І хоча питання про надання Україні статусу кандидата ще не вирішене, ми набагато ближчі до ЄС, ніж були раніше.

"Плюс – ми стали країною, яка є корисною. Насамперед, завдяки нашим ЗСУ, які мають досвід, якого не мають практично жодна країна. Тому з Україною рахуються, – пояснює Ігор Петренко. — Були спроби закинути вудку у стилі "давайте домовлятися", "треба зберегти обличчя Путіну" за рахунок українських територій. У відповідь прозвучали чіткі заяви від нашого вищого військово-політичного керівництва – Україна не збирається торгувати територіями та суверенітетом. А будь-які переговори можливі, коли ми вийдемо на ситуацію до російського вторгнення 24 лютого. Ну, а завдання-максимум, що також наголошує Зеленський, це звільнення всіх наших територій та відновлення суверенітету".

Тож, продовжує експерт, зовнішньополітично Україна посилилася. І головна наша фішка — вплив не так на закордонні політеліти, як на суспільства.

"Популярність України загалом і нашого президента зокрема у світі – рекордна. Українська хоробрість, мужність – той актив, за допомогою якого ми впливаємо на громадську думку багатьох країн. А воно, своєю чергою, впливає на уряди своїх держав — щоб те займало більш проукраїнську позицію. Яскравий приклад – Німеччина. Коли канцлер Шольц намагається якось "відпетляти" від постачання Україні озброєнь, йде серйозний тиск з боку журналістів — "четвертої влади", а також суспільства загалом. І канцлеру доводиться не лише говорити, а й робити конкретні кроки у ракурсі допомоги Україні", – зазначає Ігор Петренко.

Читайте також на порталі "Коментарі" — у США розповіли, чому на півдні України немає анексії, ні "референдуму".




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини