Путіну не потрібна вся Україні: стало відомо про неочікувані забаганки диктатора

Історик Ярослав Грицак розкрив, навіщо Путіну Одеса та чим лякає його Захід України.

Під час переговорного процесу у Стамбулі влітку 2025 року Росія висловлювала агресивні наміри — зокрема, погрожувала розширенням окупації, якщо її ультиматуми не буде виконано. Проте після особистої розмови Путіна з тодішнім президентом США Дональдом Трампом, ці погрози зникли з публічного риторичного поля, заявив український історик, доктор історичних наук і професор Українського католицького університету Ярослав Грицак.

За словами вченого, Кремль не має ані ресурсів, ані реальних можливостей для повної окупації всієї території України. Російські інтереси зосереджені лише на окремих регіонах, які Кремль історично вважає "своїми".

Йдеться насамперед про території так званої "Новоросії" — історичного утворення Російської імперії, до якого входили південні області сучасної України. У цьому контексті особливе місце займає Одеса, яка, на думку Путіна, має ключове значення у реалізації його імперських амбіцій.

Грицак нагадує: ще у 2008–2009 роках, після війни в Грузії, Путін озвучував плани про анексію великих частин української території, включаючи Приазов’я та Причорномор’я. Метою було ізолювати Україну від Чорного моря та паралельно захопити великі промислові центри — як Донбас і Харків. Проте, як підкреслює історик, саме Донбас не був головною ціллю — плани диктатора були значно масштабнішими.

Щодо Західної України, то, за словами Грицака, Путін уникає навіть думок про її окупацію. Він вважає її ідеологічно небезпечною та "вогнищем українського націоналізму". Досвід СРСР показав: саме ці території стали постійною головним болем для Москви після приєднання у 1939 році.

Стратегічне бачення Путіна, як зазначає Грицак, — не у фізичному захопленні всієї України, а у перетворенні її на підконтрольну державу за білоруським зразком. Центральна Україна з Києвом у його моделі мала б залишитися, але керованою зсередини проросійськими силами. Однак історик упевнений: цей сценарій приречений на провал.

Як вже писали "Коментарі", останнім часом аналітики все частіше сходяться на думці, що активна фаза війни, ймовірно, завершиться не на полі бою, а за дипломатичним столом. Україна та міжнародна спільнота поступово готуються до нового етапу конфлікту, де головну роль відіграватиме не зброя, а переговори.