Обидві держави дедалі активніше говорять про завершення війни, але за дипломатичними заявами стоять власні економічні інтереси та боротьба за вплив на Глобальний Південь
Китай та Індія дедалі активніше говорять про необхідність завершення російсько-української війни. Чи справді синхронні заяви Китаю та Індії свідчать про готовність цих країн активніше долучатися до переговорів щодо завершення війни, чи поки що це лише дипломатична риторика? Що саме змушує Пекін і Нью-Делі активніше реагувати на війну в Україні – економічні інтереси, безпекові ризики чи прагнення посилити свій політичний вплив у світі? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, зібравши думки експертів.
Китай та Індія мають свій інтерес
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії Віталій Кулик говорить, що, з одного боку, Китай завершує побудову глобальної системи мережі транспортних та енергетичних коридорів від Китаю до Європи. Кінцевою точкою китайських торгових шляхів є європейський преміум-ринок. Відповідно, Пекін зацікавлений у безпеці в Азії, на Кавказі і в Чорноморському басейні.
"Це підштовхує Китай до проактивної позиції щодо питання врегулювання війни в Україні. Тому Китай про це виставився кілька разів, запропонував свої бачення, як він би хотів не допустити поразки Росії, і, в той же час, тримаючи на пульсі Європу і Захід в цілому. Зараз він буде намагатися просувати цю позицію. Так чи інакше Китай наближається до точки, коли йому треба буде принаймні знизити інтенсивність бойових дій в Україні, до мінімуму, якщо не заморозити війну, то не дати можливості масштабувати її, про що інколи мріє Росія", – зазначив Віталій Кулик.
Він наголошу., ключове для Пекіну – безпека транспортних академій, щоб працювали сухопутні коридори, щоб працювали хаби, щоб Чорне море було вільне від бойових дій.
"Індія, розуміючи, що Китай, завдяки цій економічній та торговій інфраструктурі, транспортній логістиці, може стати більш впливовішим чинником, ніж є зараз, намагається бути спойлером, пропонуючи власні торгові проекти, якісь власні концепти мережі транспортних коридорів і також свої посередницькі послуги. Все робиться для того, щоб не дати Китаю бути одноосібним представником Глобального Півдня, щоб голос Індії також звучав поруч з Китаєм, як певний відтінок голосу Глобального Півдня. Тому Індія використовувала свої послуги не лише, як посередника, але і як і переговорника. Зараз у Києві побував міністр закордонних справ Індії Субраманіям Джайшанкар, перед тим були контакти на вищому рівні з прем’єр-міністром Моді, який приїжджав у Київ, у нього є особистий контакт з президентом Зеленським і є особистий контакт з Путіним, чого немає у Сі Цзіньпіна. У нього є лише особистий контакт з Путіним. Тому цим Індія і намагається скористатися, щоб Нью-Делі також використовували, як місток у переговорах, або до їх послуг зверталися в ходу побудови великої архітектури переговорів", – зазначив експерт.
Співрозмовник порталу "Коментарі" наголошує, за столом переговорів місця вистачить усім. Україна зацікавлена в інтернаціоналізації цього діалогу.
"Нам важливо, щоб ми там були не один на один з Трампом і росіянами, а там мають бути представники Європейського Союзу або принаймні європейські країни, там мають бути Туреччина та Китай. Бо без Китаю у нас немає додаткових інструментів тиску на Росію. Там може бути Індія, там можуть бути інші країни, які мають глобальні інтереси. Тому не відкидається жодна з опцій, які наближають нас до миру", – констатував Віталій Кулик.
Китай та Індія мають свої інструменти впливу на Росію
Політичний експерт Сергій Таран вважає, що ще зарано говорити про повноцінне залучення Китаю та Індії до переговорів про завершення війни, але те, що обидві країни майже синхронно заявили про необхідність завершення російсько-української війни показує, що принаймні для дипломатії двох країн-мільярдерів українське питання стає одним із пріоритетних.
"Причина цього в тому, що війна проти України стала ключовою подією світової політики після завершення холодної війни, і тому впливає на всі без винятку економічні та безпекові процеси у світі. Відтак, і Індія, і Китай змушені принаймні, коментувати війну, яка по-різному, але безпосередньо впливає і на їхню економіку також. Ще одна причина – це зростаючі політичні амбіції Китаю та Індії, які прагнуть гнути свої, окремі від Заходу лінії у світовій політиці. Для них незавершена війна в Україні стала доказом неспроможності Заходу, а особливо США досягти глобальної стабільності", – зазначив експерт.
Він продовжує, натомість, Китай та Індія мають свої інструменти впливу на Росію – це закупівля російської нафти, а у випадку Китаю – товари подвійного призначення, без яких Росія не зможе вести війну, але, щоби вжити ці інструменти Сі хоче, щоби Трамп його про це по-справжньому попросив, визнавши у відповідь Китай як рівну США світову потугу.
"Проте с саме це і є причина, чому Трамп цього досі не зробив. Він ще вірить у власні надзвичайні дипломатичні здібності, а заяви Індії та Китаю нагадують світові, що ці здібності геть не надзвичайні. Але якщо піде все за сценарієм, який відбувався досі, Пекін та Нью-Делі торгуватимуться із Заходом про ширше їх залучення до завершення російсько-української війни. І це буде хороша новина. Ключові події, які вкажуть як швидко це може відбутися – це вибори в Конгрес та візит Сі у США, який відбудеться вже у вересні", – констатував Сергій Таран.
Також видання "Коментарі" повідомляло – вирішальний момент: глава МЗС Індії зробив заяву про війну в Україні.