Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Втративши всі переваги на фронті і відчувши болючі наслідки масштабних ракетних і дронових ударів України по нафтопереробних заводах та іншій військовій логістиці, що призвело до суттєвого падіння рейтингу у РФ та початку великих економічних проблем у регіонах країни-агресора, кремлівський диктатор Володимир Путін вирішив застосувати проти мирних українців свою останню доступну зброю – балістичні ракети. Причому очільник Кремля суттєво посилив ці атаки по Києву, що спричинило суттєве виснаження запасів української системи протиповітряної оборони. Експерти попереджають, що у разі відмови партнерів Києва від швидкого поповнення запасів ракет Patriot, вже незабаром наслідки таких ударів будуть трагічними. Чого чекати далі від російських ракетних ударів, зокрема балістикою? Портал "Коментарі" вирішив дізнатися версії трьох моделей штучного інтелекту.

Фото: портал "Коментарі"
Чат-бот Copilot вважає, що балістичні удари Росії по Україні не припиняться найближчим часом, адже Кремль розглядає їх як один із головних інструментів тиску. Вони мають подвійний ефект: завдають шкоди інфраструктурі та створюють психологічний тиск на населення. Проте ефективність цих атак поступово знижується завдяки зміцненню української системи ППО та постачанню сучасних засобів захисту від партнерів. Це означає, що кожен новий удар стає для Росії дорожчим і менш результативним.
У перспективі балістичні атаки можуть зменшитися через виснаження арсеналу та зростання міжнародного тиску. Якщо Україна й надалі отримуватиме сучасні системи ПРО, значна частина ракет буде збиватися, а Кремль втратить можливість досягати стратегічних цілей. Тоді удари перетворяться радше на символічні акти залякування, ніж на реальний інструмент війни.
Чат-бот Gemini стверджує, що подальший розвиток подій навколо російського терору вказує на перехід ворога до тактики максимального виснаження та точкового прориву систем протиракетної оборони України. Останні повітряні атаки підтверджують, що Москва свідомо зробила ставку на швидкісну балістику як на головний деструктивний інструмент. Цьому сприяє адаптація російського ВПК, який попри санкції наростив темпи збирання ракет типу "Іскандер-М" із модернізованою електронікою. Ворог чітко прораховує лімітованість західних перехоплювачів до систем Patriot та SAMP/T, тому масовані запуски десятків балістичних цілей одночасно мають на меті просто фізично перевантажити та спустошити українські арсенали.
У майбутньому Росія лише посилюватиме практику комбінованих ударів, де сотні дешевих безпілотників йтимуть першою хвилею для виявлення та розрядки ППО, а надзвукові "Іскандери" та "Циркони" летітимуть одразу слідом. Основними цілями залишаться Київ, великі індустріальні центри та критичні вузли енергетики.
За версією чат-боту ChatGPT, Росія й надалі робитиме ставку на балістичні удари по Україні, оскільки вони залишаються одним із найскладніших викликів для систем протиповітряної оборони. Кремль використовує такі атаки не лише для ураження військових чи критично важливих об'єктів, а й як інструмент психологічного тиску на населення та політичне керівництво країни. Водночас можливості Росії не є безмежними. Виробництво сучасних ракет потребує значних фінансових і технологічних ресурсів, а санкції поступово ускладнюють доступ до необхідних комплектуючих. Тому масовані балістичні обстріли, ймовірно, чергуватимуться з періодами накопичення запасів. Водночас ефективність таких атак дедалі більше залежатиме від того, наскільки швидко Україна отримуватиме нові системи ППО та ракети-перехоплювачі.
Таким чином, усі три версії ШІ вважають, що подальший розвиток ситуації залежить від двох чинників: здатності Росії продовжувати виробництво балістичних ракет і темпів зміцнення української протиповітряної оборони. Якщо міжнародна підтримка Києва збережеться, Кремль поступово втратить можливість використовувати масовані ракетні атаки як дієвий інструмент тиску.
Портал "Коментарі" вже писав, що підтримка України у протистоянні російській агресії безпосередньо відповідає національним інтересам Польщі, тому вона не повинна ставати інструментом внутрішньополітичної боротьби. Таку позицію висловив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи дискусію, що виникла після повідомлень про нібито непублічне передання Києву зенітних комплексів Patriot.