Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Після телефонної розмови з Дональдом Трампом президент Росії Володимир Путін вийшов із пропозицією щодо підписання меморандуму з Україною, який нібито має наблизити завершення бойових дій. Проте, як зазначає політолог Ігор Чаленко, очільник Центру аналізу та стратегій, подібна ініціатива несе для Києва серйозні ризики.
Фото: скріншот
Одним із головних викликів є те, що ідея безумовного 30-денного режиму тиші фактично залишилась у минулому. Замість неї – обіцянки, які можуть виявитися черговим інструментом політичного тиску.
Затягування перемовин щодо змісту документу може призвести до того, що саме Україну звинуватять у гальмуванні процесу. При цьому тимчасове перемир’я є лише одним з пунктів запропонованого документа – решта ж стосується майбутньої угоди про мир, яку узгодити в нинішніх умовах навряд чи можливо швидко.
Незважаючи на складність ситуації, наразі немає іншого інструменту для хоч якогось прогресу в напрямку припинення вогню. Однак бракує ефективного тиску з боку міжнародних партнерів на Москву.
Показовим є і те, що президент Зеленський визнав: Україна не отримала чіткої позиції Росії щодо конкретних положень меморандуму. Це одночасно відкриває можливість для маневру і демонструє, що реальні наміри Кремля залишаються туманними. До того ж Путін після розмови з Трампом продовжує наголошувати на поверненні до формату Стамбулу-2022, що свідчить про бажання нав’язати свій сценарій.
Портал "Коментарі" писав, що меморандум між Росією та Україною, ймовірно, передбачатиме попередні позиції, яких сторони мають досягти під час розробки остаточного мирного договору. Про це заявив депутат Державної думи країни-агресора РФ Олексій Чепа.
Новини