Після 20 вересня Путін піде ва-банк: який найнебезпечніший сценарій Україна може не пережити

Мобілізація сотень тисяч росіян, посилення наступу на Донбасі, загроза нового фронту на півночі та масовані удари можуть стати складовими нової стратегії Кремля після виборів у РФ

Після 20 вересня війна може увійти в один із найнебезпечніших періодів за останній час. Саме тоді завершаться вибори до Держдуми РФ, після яких Кремлю буде політично простіше ухвалювати непопулярні рішення та вимагати від російського суспільства нових жертв заради продовження війни. Одним із таких кроків може стати нова хвиля мобілізації або різке збільшення набору людей до армії. Однак питання значно ширше, ніж просто поповнення російських підрозділів. Якщо російський диктатор Володимир Путін вирішить залучити сотні тисяч додаткових військових, Кремлю необхідно буде визначити, де саме використати цей ресурс. Що насправді готує Москва для України восени? Видання "Коментарі" звернулося із цим питанням до трьох моделей штучного інтелекту.

Чат-бот ChatGPT вважає, що після виборів Кремль може зробити ставку не на один масштабний наступ, а на одночасне посилення тиску одразу на кількох напрямках. Одним із ключових сценаріїв залишається нова мобілізація. За даними ГУР і СЗР, російський Генштаб розглядав можливість додатково залучити до 600 тисяч людей протягом 2026–2027 років — приблизно по 300 тисяч щороку. Водночас цей ресурс не можна буде використати миттєво, тому реальний ефект такого рішення може стати помітним лише через кілька тижнів або місяців.

Паралельно Росія може спробувати розширити географію бойових дій, зберігаючи Донбас головним напрямком і водночас створюючи додаткову загрозу на півночі України. Активізація біля Сумської чи Чернігівської областей могла б змусити ЗСУ утримувати там значні резерви та ускладнити їх перекидання на схід. Ще одним елементом ескалації може стати посилення повітряного терору: Кремль здатний поєднати наземний тиск із масованими ракетно-дроновими атаками на енергетику та критичну інфраструктуру.

Чат-бот Gemini припустив, що першим і найбільш імовірним варіантом ескалації може стати різке посилення ударів по українському тилу та критичній інфраструктурі. Росія здатна комбінувати балістичні й крилаті ракети з великою кількістю ударних дронів, намагаючись одночасно перевантажувати систему ППО та атакувати енергетичні, транспортні й логістичні об'єкти.

Інший небезпечний сценарій — розширення протистояння за межі безпосереднього фронту в Україні. Якщо Росія не зможе досягти бажаних результатів на сході, Кремль може активніше використовувати гібридні методи: диверсії, кібератаки, провокації та інші операції впливу проти європейських держав. До цього може додаватися ядерний шантаж і погрози прямої конфронтації із Заходом. Мета такого тиску — не обов'язково реальне розширення війни, а підвищення страху перед ескалацією та спроба переконати партнерів України скоротити підтримку Києва або погодитися на переговори на вигідніших для Москви умовах.

Чат-бот Copilot стверджує, що першим тривожним сигналом може стати масований удар по енергетиці. Кремль здатен зробити ставку на системне знищення електростанцій і теплових вузлів, щоб залишити мільйони українців без світла й тепла. Це створить гуманітарну кризу та серйозний тиск на владу з боку суспільства, яке вимагатиме швидких рішень.

Другим сценарієм може бути локальний наступ на сході чи півдні. Навіть без масштабного прориву Москва може спробувати захопити кілька міст або стратегічних позицій, щоб продемонструвати "успіхи" власному суспільству й виправдати продовження війни. Паралельно Кремль може вдатися до дипломатичного шантажу, активізуючи пропаганду на Заході та переконуючи союзників України у необхідності "зупинити війну". Якщо частина європейських країн підтримає таку позицію, Київ опиниться під подвійним тиском — внутрішнім і зовнішнім.

Загалом усі три моделі ШІ дійшли висновку, що "останню велику ставку" Кремль може зробити через масовані удари по енергетиці, локальні наступи та дипломатичний шантаж. Усі ці сценарії спрямовані на виснаження України та її союзників. Для Києва головним завданням є зберегти стійкість, посилити ППО та дипломатичну підтримку, адже саме це може зламати будь-які плани Москви й перетворити "останню ставку" на черговий провал.

Портал "Коментарі" вже писав, що деякі країни Європейського Союзу все ще мають резерви засобів протиповітряної оборони, які потенційно можуть бути передані Україні. Про це під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС заявив глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль.