Зазнавши серії поразок на фронті, путінський режим вирішує знову вдатися до терору мирного населення
Президент України Володимир Зеленський емоційно відреагував на обстріл Росією енергетичних об'єктів нашої країни, через що в неділю ввечері частина регіонів залишилася без світла. За словами Зеленського, навіть крізь непроглядну темряву Україна та цивілізований світ ясно бачать ці терористичні акти. Як можна мінімізувати загрозу таких ударів? Які дії слід зробити Україні, а то й світу? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Потрібно не лише посилювати ППО системами протиракетної оборони, а й навчитися жити в умовах нової реальності
Глава Експертної платформи з енергоефективності (Expert Platform for Energy Efficiency) Ігор Черкашин наголошує, що путінський режим від початку масованого вторгнення в Україну використовував не лише військові методи, а й тероризм щодо мирного населення та громадянської інфраструктури нашої країни.
"Причому акти тероризму щодо інфраструктури відбувалися конкретними підрозділами ВКС та ВМФ шляхом використання ракет різного базування. Ні для кого це не було секретом. І ця практика продовжується і сьогодні. Остання масована атака призвела до ураження низки об'єктів енергетичної інфраструктури, внаслідок чого кілька областей України мали серйозні перебої із постачанням електроенергії та як наслідок проблеми із залізничним транспортом, водопостачанням, освітленням, комунальним та побутовим електропостачанням. Все це відбувалося на тлі зупинки Запорізької АЕС внаслідок захоплення та обстрілу її агресором", – зазначає експерт.
На його думку, успіхи ЗСУ на фронті росіяни намагаються перебити терористичними атаками для "збереження обличчя" керівників кремлівського режиму в очах "глибинного народу".
"До цього треба було бути готовими – і про це експерти попереджали одразу після перших невдач агресора під Києвом. За минулий час сили ППО України стали на порядок ефективнішими, але жодна система ППО не дасть гарантії проти терористичних атак, навіть найважливіших об'єктів, навіть у найсильнішій країні. Приклад 11 вересня 2001 року у Штатах дуже наочний. Тому сподіватися тільки на кошти ППО, як стовідсотковий захист не доводиться. Особливо враховуючи, що Україна одна з найбільших країн Європи за площею та насиченістю інфраструктурними об'єктами", – пояснює Ігор Черкашин.
Він упевнений, що у боротьбі з та у попередженні терористичних актів на перший план виходять заходи щодо неминучості та невідворотності покарання за тероризм.
"А тепер скажіть, скільки терористів у погонах було виявлено та засуджено, хай заочно, за ракетні удари по цивільній інфраструктурі України? Скільки підбурювачів у цивільному було засуджено, хай заочно, за заклики до знищення України та її громадян? Чи є рішення про дії у відповідь щодо цих осіб? Ось вони і відчувають свою безкарність, пускаючи ракети з акваторії Чорного моря, з повітряного простору над Каспієм та Білоруссю, із пускових установок під Білгородом", – зазначає експерт.
Щодо дій в умовах терористичних атак по інфраструктурі, то, за словами Ігоря Черкашина, потрібно не лише посилювати ППО системами протиракетної оборони, а й навчитися жити в умовах нової реальності.
"Навіть після повного видворення агресора з території України, повернення всіх окупованих територій, ми приречені жити в умовах жорсткої конфронтації з Росії, поки не зміниться політичне керівництво і не відбудуться там структурні зміни в устрої, поки не буде відмито мозок від ідеологічного марення обраності великого і могутнього". Україні необхідно не відновлювати стару інфраструктуру, а переходити на нову концепцію з розподіленою генерацією, що максимально наближена до потреб споживача, впроваджувати нові енергоефективні технології та децентралізоване виробництво, переходити на інтелектуальні системи управління попитом, впроваджувати справжній енергоменеджмент від будинків та підприємств до міністерств. Така зима передбачає бути складною, та багато залежить від реального вміння керувати країною в умовах кризи. Але я хотів би бачити повторення успіхів ЗСУ на фронтах – у прийнятті рішень у тилу. І це не просто очікування допомоги від партнерів, а продумані дії без душевних гасел та селфі наших міністрів щодо кабінетів закордонних партнерів, – наголошує Ігор Черкашин. – Все буде Україна! Нам потрібно перемагати у всьому – будь-кому. На Україну дивляться у всьому світі".
В енергетичній системі України є вузьке місце – це Харків і росіяни це знають
Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов зазначає:
"Ще у 20-х числах лютого ми зі спеціалістами провідних енергетичних компаній аналізували можливість (що типово для сучасних військових операцій) з боку Росії – вирубати українську енергосистему. І десь після тижня аналітичної роботи дійшли приємного для України висновку, що глобально це зробити неможливо. Агресор може завдавати ударів по ЛЕП та підстанціям, що призводитиме до того, що сталося вчора – тимчасового відключення світла (від години до доби) на певних територіях. Але все відновлюється досить швидко, майже як трансформатор, що перегорів".
З огляду на певні обставини, в енергетичній системі України є вузьке місце – це Харків, продовжує експерт. Росіяни це знають – ось вони і завдали удару саме туди.
"Але це, наголошую, фактично максимум, на що здатний агресор зараз з погляду завдання шкоди енергетичній системі України, – запевняє Віктор Савінов. - Коли ми аналізували таку можливість, виходили зі 100% наявності в Росії запасів ракетного озброєння. Сьогодні вона витратила вже близько 60% цих запасів. І змушена використовувати зенітні ракети С-300 для ударів по наземних цілях. Тоді як ці ракети призначені для ураження повітряних цілей, переважно літаків. Але у росіян ракет не вистачає, тому вони стріляють із С-300 по землі".
За словами експерта, це вкрай дорогі та неефективні "заходи". Заради того, щоб приблизно на дві години позбавити частину України світла, росія витрачає близько 100-150 млн. доларів – ціна використаних ракет.
"Це фактично викидання грошей у шаленому темпі без досягнення якихось військових цілей. Виходячи з логіки – нагадувати, щоб нагадувати… Але, гадаю, росія продовжуватиме подібні спроби", – попереджає Віктор Савінов.
Він звертає увагу, що енергетична інфраструктура не може бути захищена настільки, щоб гарантовано не отримати ракетний удар. Але знизити ймовірність завдання таких ударів можна. Тим більше що, підкреслює експерт, у Росії виснажуються ракетні запаси.
"Пуски проводяться, як правило, наземними установками, літаками з території країни-агресора чи тимчасово окупованих територій. Їх важко дістати. Але приблизно третина ракет запускається російським флотом. Ті кораблі агресора, які знаходяться в Каспійському морі, дістати поки що теж важко. А ось ті, що знаходяться в Чорному морі, які базуються на незабезпеченій військово-морській базі Севастополя, цілком можуть стати нашою ціллю. Вони стоять у Південній бухті, яка є фактично центром міста. Щоб знищити там російський фрегат, достатньо сірникової коробки з вибухівкою. Думаю, незабаром питання добивання Чорноморського флоту РФ стане більш ніж актуальним. Тим самим ліквідувавши приблизно на третину загрозу ракетних ударів із боку супротивника", – констатує Віктор Савінов.
На даний момент необхідно посилювати системи протиракетної оборони біля об'єктів критичної енергетичної інфраструктури
За словами експерта з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Дениса Сакви, енергетична інфраструктура України дуже вразлива для точкових ракетних ударів.
"Електростанції, великі підстанції, газоперекачувальні агрегати, підземні сховища тощо є великими об'єктами, які легко вразити масованим ракетним ударом. При цьому немає потреби, щоб усі ракети долетіли. Навіть одна-дві ракети можуть завдати дуже значної шкоди", – пояснює експерт.
Денис Саква зазначає, що універсальних порад тут немає – і зараз необхідно посилювати системи протиракетної оборони біля об'єктів критичної енергетичної інфраструктури.
Читайте також на порталі "Коментарі" - президент Росії Путін дав завдання олігархам, готує "новий етап" війни на жовтень.