На Заході малюють страшний сценарій: як війна руйнує життя українських дітей
Кожна третя дитина бачила смерть, а психологи попереджають про “бомбу уповільненої дії” для цілої нації
Чотири роки повномасштабної війни залишили глибокий слід у наймолодших українців. Британське видання The Telegraph поспілкувалося з 51 дитиною у трьох регіонах України - їхні історії свідчать про масштабну психологічну кризу.
Редакція повідомляє про випадки самоушкоджень, панічних атак, нічних кошмарів, енурезу та майже повного мовчання у дітей. Спільним для більшості стала хронічна втома через недосипання - постійні сирени та вибухи не залишають відчуття безпеки навіть уночі. Багатьох переслідують спогади про смерть і руйнування.
За даними Організація Об'єднаних Націй, кожна третя дитина в Україні стала свідком загибелі або поранення людини, а кожна п’ята втратила друга чи родича. У прифронтових районах 83% малюків демонструють ознаки емоційного стресу та затримки розвитку.
Цієї зими масовані атаки на енергетику залишали мільйони людей без світла й тепла. Школи закривалися, а вчителям наказували не будити учнів, які засинали на уроках від виснаження.
14-річний Данило зізнається, що змушений робити фізичні вправи, аби зігрітися вночі. Його однокласниця Анна грає на електропіаніно під час вибухів: “Я не можу зупинити бомби руками, тому просто використовую їх для музики”.
Експерти попереджають: наслідки цієї травми відчуватимуться поколіннями. Попри окремі програми підтримки, країна гостро потребує дитячих психологів, особливо в селах. Війна формує покоління, для якого страх став буденністю – і ця рана не загоїться автоматично після завершення бойових дій.
Читайте також на порталі "Коментарі" - в вівторок, 24 лютого 2026 року, виповнилося вже рівно 4 роки від початку широкомасштабної російської агресії проти України. Глава української держави Володимир Зеленський звернувся до співвітчизників із потужним посланням, а експерти поділилися з виданням "Коментарі" головними висновками та прогнозами, коли позаду чотири роки відкритого вторгнення.