Українські військові "тримають" Сєвєродонецьк, але з кожним днем це все важче робити. Про це повідомив секретар РНБО Олексій Данілов у ефірі українського телемарафону. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" ситуацію у Сєвєродонецьку та щодо всієї битви за Донбас.
Сєвєродонецьк. Фото: з відкритих джерел
Сєвєродонецький виступ – це певною мірою гамбітна операція
Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов розмірковує так:
"Як нагадав у недавньому інтерв'ю Financial Times президент України Володимир Зеленський – будь-яка війна закінчується переговорами. Вони можуть бути різної форми. Починаючи з перемир'я і закінчуючи жорсткими формами капітуляції. Все залежить від того, які карти будуть на руках у сторін, які сідають за ці переговори. Оскільки РФ визнала так звані ДНР та ЛНР у межах Донецької та Луганської областей, відповідно, перед виходом на мирні переговори росіяни вважають, що їм потрібно контролювати всю цю територію. Тому що одна справа, коли ми на переговорах вестимемо розмову про те, що Росія хоче зберегти за собою Донбас (маючи на увазі ті території, що вона контролює зараз), а зовсім інша – коли РФ вийде на межі Донецької та Луганської областей. Тому росіяни значною мірою зациклилися на битві за Донбас".
Коментуючи, чому росіяни так завзято, незважаючи на втрати, штурмують Сєвєродонецьк та Лисичанськ, експерт нагадав: відколи війна набула фронтальних форм, ключовим моментом є боротьба за виступи. Згадати ту саму Курську дугу, коли німці хотіли стиснути Курський виступ.
"Зараз на фронті з боку української армії утворився Сєвєродонецький виступ. І найпримітивніші, найпростіші принципи та стратегії говорять про те, що цей виступ треба зрізати. Чим росіяни і займаються. Боротьба у виступі, коли ви захищаєте виступ, це надзвичайно важка операція була у всіх війнах. Але вже протягом двох місяців українська армія стримує російські війська на Донбасі. Звісно, важко. Подекуди доводиться відступати. Але не факт, що росіянам вдасться захопити Сєвєродонецьк та Лисичанськ", – зазначає Віктор Савінов.
Але, продовжує він, навіть якщо вдасться – це буде лише приватний успіх, який на перебіг війни не вплине.
"Це буде не стратегічний, а тактичний успіх, ймовірність якого, наголошую, сьогодні для росіян – менше 50%. Тому переживати з приводу подій у Сєвєродонецьку та Лисичанську з погляду всієї стратегічної обстановки на фронті, за великим рахунком, не варто, – вважає експерт. – У шахах є таке поняття як гамбіт, коли ми жертвуємо чимось заради чогось. Сєвєродонецький виступ – це певною мірою гамбітна операція. Небезпечна. Проте ми чітко знаємо, де росіяни атакують і з якою метою. Легко читаються плани російської армії. І стратегічно ми їх переграємо".
Для росіян захоплення Сєвєродонецька важливе з політичного погляду
Співголова Громадської ініціативи "Права Справа", історик, юрист Дмитро Снєгірьов наголошує, що у Сєвєродонецьку йдуть запеклі бої. Як у житловій забудові, так і в районі так званої Промзони.
"Повідомлення деяких журналістів, що ми нібито не контролюємо Сєвєродонецьк – не відповідають дійсності. Іноді це навіть політичний піар. Промзона займає за різними оцінками від 40 до 50% території Сєвєродонецька. Відповідно, контроль ЗСУ над нею та низкою житлових районів говорить про те, що приблизно половина міста не захоплена, – пояснює експерт. – Міські бої – це бої високої інтенсивності, з переходом окремих вулиць та будівель із рук до рук. Відстежити конкретну лінію поділу протиборчих сторін у таких умовах дуже складно".
При цьому, зазначає Дмитро Снєгірьов, ЗСУ вдалося провести низку контратак. Як у Сєвєродонецьку, так і в районах Тошківки та Врубівки. Це не дозволило противнику провести оперативне оточення нашого угруповання військ біля Сєверодонецька та по лінії Золоте-Камишеваха-Горське.
"Для росіян захоплення Сєвєродонецька важливе з політичного погляду. По-перше, це обласний центр на підконтрольній Україні частині Луганщини. По-друге, завданням другого етапу так званої "спецоперації" агресора, який розпочато ще 22 квітня, є вихід на адмінкордони Луганської та Донецької областей. І взяття облцентру Луганщини (на Донеччині ці функції зараз у Краматорська) свідчило б про досягнення якоїсь політичної мети росіян", – пояснює Дмитро Снєгірьов.
Сама ж так звана "спецоперація", продовжує він, має на меті відтіснення ЗСУ з території Луганської та Донецької областей задля створення сухопутного коридору до Криму та подальшого можливого входження псевдореспублік до складу РФ.
"Раніше були неодноразові заяви росіян щодо взяття Сєверодонецька під свій повний контроль. Але зараз говорити про це не доводиться. До речі, змінилася і риторика росЗМІ та місцевих колаборантів. В останньому інтерв'ю ватажка "ЛНР" Пасічника інформагентству ТАРС він чітко заявив, що конкретних термінів щодо взяття Сєверодонецька та захоплення всієї території Луганської області – немає. Це визнання боєздатності ЗСУ та не здатності російських окупантів зламати опір захисників України", – наголошує експерт.
За його словами, ситуація на Луганщині є вкрай складною. На окремих ділянках фронту співвідношення військ 1 до 7, 1 до 10 на користь РФ. Використовується тактика продавлювання української оборони. Тактика Другої світової.
При цьому можна сказати про зміну тактики окупаційної армії. Раніше вони намагалися створити оперативне оточення угруповання ЗСУ по лінії Харків-Куп'янськ-Слов'янськ. А тепер перейшли до локальних "котлів", до тактики "малих ножиць". До створення невеликих оточень, як у районі Золотого, Камишевахи та Горського, а також Сєвєродонецька та Лисичанська.
"Однак, як бачимо, така тактика також провалилася, – підкреслює Дмитро Снєгірьов. – Ще одна зміна тактики агресора: якщо раніше росіяни йшли у лобові атаки (так було при взятті Попасної, Рубіжного), то зараз ставку зроблено на флангові охоплення позицій українських військ. Із цим пов'язана й певна напруга на т.зв. Попаснянський виступ. Противнику вдалося там просунутися на відстані близько 10 км углиб території. Але шляхом запровадження додаткових резервів ЗСУ вдалося локалізувати цю загрозу".
Експерт акцентує, що основне завдання гарнізонів Сєверодонецька та Лисичанська – максимально скувати підрозділи супротивника, давши можливість нашим воїнам проводити успішні контрнаступи на інших ділянках фронту.
"Те, що зараз відбувається на території Херсонської та Харківської областей. Плюс – подібні сковування сил противника дає нам час для створення ешелонованої оборони в Донецькій області та інших критичних напрямах. І головне – виграти час для здобуття нових видів озброєнь. Насамперед мова про РСЗВ, які кардинально можуть змінити хід війни на нашу користь", – констатує Дмитро Снєгірьов.
Читайте також на порталі "Коментарі" — РФ готується до "референдуму" у двох сферах: які можуть бути наслідки – як реагувати Україні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.