Іран вже навіть не намагається зображати нейтралітет, показуючи, що у російсько-українській війні він на боці путінського режиму
Росіяни, ймовірно, перекинули на окуповані території України іранських військовослужбовців, пов'язаних із Корпусом вартових ісламської революції (КСІР), щоб навчити військових РФ користуватися дронами Shahed-136. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW). Про що говорить роль Ірану у цій війні – і чим вона може обернутися для нього? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Іран перебуває під міжнародними санкціями з 1979 року
Експерт фонду "Майдан закордонних справ", співзасновник "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень", експерт з питань окупованих територій Юрій Смєлянський пояснює:
"Використанню будь-якої іноземної техніки слід навчитися. Чим вона складніша (а сучасна військова техніка – це складні механізми), тим проблематичніше її вивчення. Відповідно, швидко освоїти ті ж безпілотники можуть допомогти лише інструктори з держав-виробників. Коли з'явилася перша інформація про переговори Москви та Тегерана щодо продажу іранських безпілотників, участь у підготовці російських військових іранськими інструкторами була наступним кроком. Крім того, такі переговори були ілюстрацією готовності Ірану розпочати війну проти України на боці Росії. І готовності Росії вийти зі складу міжнародних учасників переговорного процесу щодо іранських ядерних програм та санкцій проти Ірану на користь іранської сторони".
Експерт нагадує, що Іран перебуває під міжнародними санкціями з 1979 року – з моменту захоплення американського посольства у Тегерані. Ініціатором санкцій були США. Питання, яке протягом усього періоду застосування санкцій проти Ірану порушується, формулюється так: "мінімізація військового потенціалу ядерної програми Ірану в обмін на зняття економічних санкцій". Міжнародні учасники переговорів у цьому процесі: США, Великобританія, Франція, Німеччина, Китай, Росія.
"У свій час санкції проти Ірану вводилися як відповідь-реакція на іранську ядерну програму; підтримку Іраном "Хізбалли", ХАМАС, Палестинського ісламського джихаду, які США вважають терористичними організаціями. Також викликає неприйняття підтримка Іраном шиїтських ополченців в Іраку та хуситів у громадянській війні в Ємені. Тепер до цього переліку додається військова підтримка головного планетарного терориста – російської федерації та участь у війні на її боці", – зазначає Юрій Смілянський.
За його словами, купівля російським агресором іранських безпілотників та підготовка військовослужбовців Росії, ймовірно, безпосередньо в зоні бойових дій на окупованих територіях України, роблять Іран учасником цієї війни. Отже – правильно говорити про те, що кремлю вдалося втягнути у війну проти незалежності України вже дві держави: Білорусь та Іран.
"У 2018 році Єврокомісія оголосила про намір визнати санкції США проти Ірану недійсними та заборонити європейським громадянам та компаніям дотримуватися їх. ЄС також доручив Європейському інвестиційному банку сприяти інвестиціям європейських компаній до Ірану, – продовжує експерт. – Нещодавній виступ високого представника ЄС із закордонних справ Жозепа Борреля, в якому він наголосив на помилковості європейської позиції стосовно росії та її військової агресії проти України, породжує подвійність європейської позиції щодо Ірану. Адже логічно, що всі, хто бере участь тією чи іншою мірою на боці Росії у війні проти України, також мають потрапити під санкційний тиск, який можна порівняти з санкціями, що застосовуються проти російської федерації. Як буде насправді – покаже час".
Голосування з українського питання на Генасамблеї ООН, акцентує експерт, показало, що окрім фактичних прихильників росії в її війні проти України (таких, окрім неї, виявилося чотири – Білорусь, Сирія, КНДР та Нікарагуа) існують потенційні прихильники (35 утриманих), які у силу різних обставин та інтересів намагаються зобразити нейтралітет. До цього числа входять Китай, Індія, Пакистан.
"За весь, майже дев'ятирічний період війни Китай посилав різні сигнали. Від інформації про надання військової допомоги Росії (принаймні остання за такою допомогою зверталася) – до негативних оцінок російських ядерних загроз. Виникає відчуття, що Китай остаточно не визначився своєї позиції: міжнародна безпека; новий переділ світу разом із РФ; реалізація своїх інтересів (включаючи американо-китайські змагання) в обмін на підтримку міжнародної безпеки, – наголошує Юрій Смєлянський. – Україна вже склала свої негативні взаємини з іранською стороною, починаючи з 2020 року, коли на іранському небі було збито літак української авіакомпанії. Участь Ірану у війні на боці Росії за логікою має призвести до повного розриву відносин у всіх сферах взаємодії між державами. Така сама позиція і щодо Білорусі та будь-якої іншої держави, яка надаватиме підтримку російській агресії проти України тим чи іншим способом".
Реакція світу якщо й буде – то в рамках санкційного тиску
Політолог, співзасновник консалтингової компанії Good Politics Максим Джигун наголошує, що Іран ніколи не прагнув демократичного розвитку. І ця країна абсолютно не випадково співпрацює зараз з Росією, зокрема, постачаючи ті ж безпілотники, упевнений він.
"Іран і РФ мають багато спільних рис, – акцентує експерт. – Обидві країни ядерні, що загрожує всьому світу з огляду на неадекватність їхніх режимів. Обидві країни обвішані санкціями. РФ зараз лідер у цьому процесі, але Іран недалеко відстав".
Світ поки що не придумав інших заходів боротьби з такими закритими, авторитарними, а часом і тоталітарними режимами, пояснює Максим Джигун. Тому в контексті постачання іранських безпілотників росіянам, які, безумовно, загрожують Україні, реакція миру (якщо вона відбудеться) має бути саме санкційною.
"Ті ж США ніколи не припиняли тиску на Іран, поза контекстом того, що відбувається в Україні. Так, нещодавно було введено санкції проти компаній з Гонконгу та ОАЕ, які допомагали вивозити нафту з Ірану, незважаючи на відповідні заборони. Думаю, що реакція світу якщо й буде – то у рамках санкційного тиску. Можливо, більш жорсткого контролю над експортом нафти, якихось додаткових попереджень іранському керівництву. Але навряд чи це серйозно вплине Тегеран. Там звикли жити під обмеженнями", – зазначає політолог.
Але, підкреслює він, ці обмеження значно б'ють по можливостях Ірану, у тому числі в ракурсі виготовлення безпілотників і в цілому – високотехнологічного виробництва.
"Отже 2,4 тисячі апаратів, про закупівлю яких росіянами в іранців говорить наша розвідка, це, мабуть, стеля. І реакція Заходу на ці поставки має стосуватися, зокрема, обмеження можливостей Ірану отримувати комплектуючі для виготовлення своїх дронів. Чіпи, напівпровідники навряд чи виготовляються в Ірані. Тим важливіше відстежити постачання – та обрубати їх, – вважає Максим Джигун. – Ну, а наданням росіянам не лише безпілотників, а й своїх інструкторів, іранці по суті вступили у війну проти України. Відповідно – проти Ірану слід запроваджувати такі ж потужні санкції, як проти Росії та Білорусі. З усіма наслідками...".
Читайте також на порталі "Коментарі" - переговори між Києвом та Москвою: що має статися, щоб вони поновилися.