Китай як головний миротворець, який пропонує вже зараз розпочати переговори, не зацікавлений у тому, щоб режим Путіна програв
Спецпредставник Китаю Лі Хуей, який здійснив візити до Києва, Москви, а також європейського турне, заявив, що Україна та Росія не зачинили двері для переговорів. Тим часом держсекретар США Ентоні Блінкен підкреслив, що Штати заохочуватимуть зусилля третіх держав (Бразилії, Китаю тощо) щодо припинення конфлікту, але за умови, що вони відповідатимуть Статуту ООН та передбачатимуть суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України. Аналогічного погляду, як відомо, дотримується українська сторона. Коли може визріти реальний ґрунт для переговорів? Чому той же Китай швидше відтягує їх, економічно та політично підтримуючи Росію, ніж наближає? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Про переговори зараз не йдеться, але для України важливо, щоб Китай позиціонував себе як посередник, як держава, яка проти війни
Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук наголошує, що позиція Китаю, незважаючи на двозначність, є досить послідовною.
"Просто слід розуміти інтереси Китаю. Він справді не зацікавлений у тому, щоб війна затягувалася. Це негативно впливає на китайську економіку, на можливість вести нормальні торговельні відносини навіть з Росією (небезпека потрапити під санкції). Та й взагалі війна негативно впливає на світову економіку (ті ж проблеми із продовольством). У той же час Китай не зацікавлений у тому, щоб режим Путіна програв. Йому важливо, щоб той зберігся – в ідеалі за нинішньої чи часткової зовнішньополітичної ізоляції", – пояснює політолог.
По суті, продовжує він, після того, як РФ розпочала війну проти України, режим Путіна опинявся у більшій ізоляції (економічній, політичній), що не залишало йому варіанта, окрім як поглиблення співпраці з Китаєм. Будь-якою ціною.
"Нині Китай для Росії – головний економічний, політичний партнер. Від неї залежить путінський режим. Готовий платити за це будь-яку ціну. А якщо режим впаде (а українська військова перемога цьому явно сприятиме), нова влада РФ намагатиметься нормалізувати відносини із Заходом. Що позбавить Китай монополії на відносини із Росією. І Пекіну це не підходить. Тому він хоче закінчити війну якнайшвидше, але без поразки РФ. А це вже не відповідає інтересам України. Але Україна має інтерес у продовженні дипломатичних контактів із Китаєм. Щоб той не переходив до прямої підтримки РФ озброєнням. До того ж, рано чи пізно, після, сподіваємося, поразки Росії, це потрібно буде якось закріпити – і дипломатичні відносини з Китаєм можуть зіграти тут свою роль", – зазначає Петро Олещук.
Він нагадує, що позиція України щодо різноманітних миротворчих ініціатив незмінна. І президент, і МЗС це знову і знову доносять до тих чи інших миротворців (а останнім часом це були вже Китай, Бразилія, Ватикан, Індонезія, низка країн Африки). Не може бути жодних переговорів без звільнення всіх українських територій, виведення звідти всіх російських військ, засудження агресії.
"Тому про переговори зараз не йдеться, – констатує політолог. – Але для України важливо, щоб Китай позиціонував себе як посередник, як держава, яка проти війни. Хоча сценарії, які вони просувають, часом закулісно, на даному етапі для нас, безумовно, неприйнятні".
Російська влада більш-менш адекватно оцінює своє майбутнє і розуміє, що успіх українського контрнаступу безальтернативний
Якщо проаналізувати публічні заяви, озвучені останнім часом, представників різних країн щодо ситуації в Україні, можна побачити певну закономірність, зазначає політолог, медіа-експерт Денис Гороховський.
"Усі країни, які прямо підтримали Росію або ж нібито дотримуються нейтралітету, проте підіграють їй, почали активно форсувати дві теми: "подальші поставки зброї в Україну лише посилять конфлікт" і "війна має вирішуватися не на полі бою, а за столом переговорів". З чого можна припустити, що російська влада більш-менш адекватно оцінює своє майбутнє та розуміє, що успіх українського контрнаступу безальтернативний. Тому ключове завдання РФ на даний момент - не дати контрнаступу відбутися. Будь-як заморозити конфлікт і дати російській військовій машині відновити сили для нової повномасштабної атаки на Україну. Для цього задіяні всі можливі інструменти, у тому числі подібні заяви з боку третіх країн", – пояснює експерт.
За його словами, однозначно, що рано чи пізно настане етап дипломатії, але умовами для цього має стати повна деокупація українських територій.
"Що ж стосується безпосередньо Китаю, то очевидно, що він також зацікавлений у довготривалій російсько-українській війні, – вважає Денис Гороховський. – Адже саме підтримка України сьогодні є пріоритетом для США. І у разі програшу РФ, у Штатів звільняться ресурси, насамперед фінансові, які можуть бути перекинуті на небезпечні для Китаю напрямки (у пріоритеті Тайвань)".
Тому, резюмує політолог, не варто очікувати від Китаю, що він займе продуктивну позицію у процесі врегулювання ситуації в Україні.
"При цьому, – наголошує він, – Китай і надалі не буде відкрито підтримувати РФ, обмежуючись "миротворчими" заявами та продовженням економічного співробітництва з Росією".
Двері для переговорів, природно, відчинені, але лише на наших – справедливих – умовах
Політичний експерт Богдан Мірошников розмірковує так:
"Будь-якого роду "миротворчий хоровод" у виконанні Китаю, Бразилії, Ватикану, Угорщини, Індонезії не виглядає реалістичним. Не має нічого спільного із реальним бажанням миру. Усі чудово розуміють, що будь-які переговори зараз нереальні".
Експерт нагадує, що в нещодавній статті The Washington Post зазначалося, що Байден вже не боїться жодних "червоних ліній" щодо допомоги Україні.
"Це важливіше для нас, ніж усілякі псевдомиротворчі потуги третіх країн, – упевнений Богдан Мірошников. – І абсолютно вірні акценти зроблені тими самими США на важливість мирного плану, згідно зі Статутом ООН".
Зрозуміло, продовжує експерт, що нам доведеться відвойовувати свої території. Силою. Примушувати РФ до укладання миру.
"Справедливого миру, а не фейкового, до якого вона намагається змусити нас ракетним обстрілом, – уточнює Богдан Мірошніков. – Двері для переговорів, природно, відчинені. Але лише на наших – справедливих – умовах".
Читайте також на порталі "Коментарі" - що вирішить Захід із членством України в НАТО – чому Києву може стати в нагоді досвід Ізраїлю.