Евакуаційні групи не змогли дістатися: боєць досі на позиціях

Дружина військовослужбовця повідомила, що її поранений чоловік понад місяць залишається на передовій без евакуації після кількох невдалих спроб його врятувати

Дружина російського військовослужбовця Світлана Герліц повідомила, що її чоловік понад місяць залишається на передовій із важким пораненням без можливості евакуації. За її словами, ситуація залишається критичною, а спроби вивезти поранених із позицій не дали результату.

Вона розповіла, що її чоловік разом із двома іншими військовими отримав серйозні поранення ще у лютому. Після цього вони намагалися самостійно залишити позиції, однак це вдалося лише одному з них. Інші залишилися через важкий стан. У її чоловіка — травма ноги, ще один військовий має тяжке осколкове поранення, а третій отримав критичне ушкодження ноги.

За словами жінки, до поранених кілька разів направляли евакуаційні групи, однак дістатися до них не вдалося. У результаті дві такі групи, які вирушили на допомогу, загинули.

Згодом військовий, якому вдалося вибратися з позицій, повідомив родичам, що чоловік Світлани нібито загинув. Однак пізніше через командира їй вдалося встановити зв’язок із чоловіком і з’ясувати, що він живий, але досі перебуває на місці.

Наразі, за її словами, ситуація залишається невизначеною. Через відсутність можливості евакуації поранений військовослужбовець змушений розглядати варіант самостійного виходу з позицій разом із іншим бійцем, попри тяжкі поранення та ризик для життя.

Нагадуємо, раніше портал "Коментарі" повідомляв про те, що військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ Сергій Кузнєцов провів у російському полоні понад три роки та пережив системні катування і психологічний тиск.
За його словами, російські військові застосовували електрошокери і паралельно принижували полонених, змушуючи їх вимовляти абсурдні фрази. Під час побиттів вони вимагали говорити “моя прєлєсть” або інші принизливі слова, супроводжуючи це насильством і знущаннями. Після цього ті ж самі люди могли звертатися до полонених як до “братів”, що створювало відчуття повної психологічної деформації та суперечливості їхньої поведінки.