Росія переконує, що гаряча стадія війни закінчиться лише після того, як Україна добровільно залишить Донбас. Ба більше, агресор встановив для Києва своєрідний дедлайн. Про це розповів Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. За словами глави держави, Кремль називає виведення українських військ зі Сходу умовою для припинення вогню на фронті. Окрім того, росіяни заявили американській стороні, що вони, мовляв, за два місяці захоплять Донбас. Якщо за цей час Україна не вийде з Донбасу сама, "умови миру будуть інші". Що це означає? Видання "Коментарі" з цим питанням звернулося до експертів.
Володимир Зеленський
Кремль хоче продати шантаж як “реалізм”
Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченка, політолог Анна Малкіна зазначила, подібні заяви РФ відкрито демонструють нав’язування капітуляції під прикриттям дипломатії. Для нас це не новина, але питання, чому такий жорсткий ультиматум виник саме зараз?
"Тут важливо розуміти, що він з’явився не стільки через впевненість Кремля у власних силах, а через їх брак. Росія намагається створити штучний дедлайн у два місяці, щоб психологічно тиснути і на Київ, і на Захід. Це так зване “вікно примусу”: показати, що нібито ще трохи і ситуація стане безповоротною. Причина цього криється в економічному факторі: війна стала системно дорогою, бюджет дефіцитний, резерви витрачаються з колосальною швидкістю і Кремль змушений балансувати між військовими витратами та соціальною стабільністю. Це ще не крах, але це вже ситуація, коли ресурси не безкінечні і їх треба конвертувати в політичний результат. Бажано швидко", – зазначила Анна Малкіна.
Політолог продовжує, другий момент – внутрішня напруга в самій Росії.
"Масові відключення інтернету, посилення цензури, загрози за протести – все це не ознаки сили, це ознаки страху. Кремль бачить ризик невдоволення і намагається його придушити на ранній стадії. Бо сучасне російське суспільство може мовчати, але воно не перестає відчувати дискомфорт — економічний, соціальний, інформаційний. І от у цій точці сходяться всі лінії. Росія одночасно тисне назовні і закручує гайки всередині. Вона хоче зафіксувати територіальний і політичний результат до того, як внутрішні й економічні проблеми стануть каталізатором руйнування режиму. Отже, ми бачимо не силу, а поєднання агресії і поспіху. Саме тому Кремль говорить мовою дедлайнів. Це мова режиму, який хоче продати шантаж як “реалізм”, поки ще має для цього військовий і репресивний ресурс", – констатувала співрозмовниця порталу "Коментарі".
Історію про 2 місяці ми вже чули не один раз
Політичний експерт Сергій Таран говорить, що вже можна було б звикнути до того, що кожного року росіяни дають нам "два місяці", щоб Україна вийшла з Донбасу. Інакше погрожують новими умовами і силовим сценарієм. Цей ультиматум по факту виглядає вже як знайомий ритуал перед кожною весняно-літньою кампанією, який немає результату.
"Сценарій не змінюється роками. Спочатку дедлайн. Потім обіцянка від росіян швидкого результату. Потім розмови про прорив, який ось-ось станеться. Роками одній й ті самі обіцянки – за два три місяці вийти до м. Дніпро. Що вони його не просто "бачитимуть у бінокль", а реально зайдуть. У підсумку не вийшли навіть на ті рубежі, які самі ж озвучували. І більше того, подекуди ситуація для них стала гіршою", – зазначив експерт.
Якщо ж говорити про те, чому ворог знову говорить про два місяці, то за цей час росіяни будуть намагатися підтягнути резерви, закрити провали, підготувати нову спробу наступу. Тобто це не ультиматум Україні, а дедлайн самим собі, який подається як політичний тиск на Україну та наших союзників.
"Є і зовнішній контекст. Світ живе політичними циклами. У США починається активна фаза виборчої кампанії. У такі моменти зростає попит на прості рішення і швидкі результати. І росіяни намагаються це використати. Продати ідею, що ось є "вікно", ось є шанс на домовленість, ось є можливість показати якийсь результат. Чи є під це реальні домовленості, доказів немає. Але спроба підлаштуватися під чужий політичний календар очевидна", – зазначив Сергій Таран.
За його словами, є ще третій елемент – це тиск. Коли звучить конкретний строк, запускається нервова реакція. Особливо серед мирного населення. Починаються розмови про переговори, компроміси, втому. Це спосіб змусити інших рухатися у їхньому темпі, навіть якщо для цього немає підстав.
"А тепер головне, що за цим стоїть. Така істерика і тиск не притаманна тим, хто впевнений у результаті. Ті нічого не говорять, а показують все своїми діями. Так поводяться ті, хто відчуває, що час працює проти них. Росія підійшла до межі, де починає одночасно сипатися кілька речей. Людський ресурс виснажується і його доводиться постійно латати. Економіка тримається, але під дедалі більшим тиском і з втратою якості. Фінанси працюють за рахунок резервів і нестандартних рішень, які не можна розтягувати безкінечно. І головне, немає того результату на фронті, який можна було б показати як перелом. І от у цій точці з’являються "два місяці". Це вже не про наступ, а про страх не витримати дистанцію. Про спробу виграти час, поки ситуація ще не перейшла в фазу, де нічого буде продемонструвати. Про бажання нав’язати переговори на позиції сили. Тому цей ультиматум або істерика виглядає максимально просто і слабко. Це не демонстрація сили, а сигнал слабкості та спроба перекричати власні проблеми гучними заявами. Ми це вже бачили. І кожного разу за такими дедлайнами стояла одна і та сама річ. Страх розуміння, що війну проти України росіяни програли", – зауважив експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — втрати армії РФ зростають швидше за набір: на який радикальний крок зважився Кремль.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
