Чотири роки повномасштабної війни: на Заході припустили, що буде далі

Російська стратегія ведення бойових призвела до патової ситуації в Україні, де лінія фронту фактично застигла.

Повномасштабна війна Росії проти України триває вже четвертий рік. Якщо на початку вторгнення російські війська просувалися досить швидко, то нині вони фактично загрузли у затяжних боях на сході країни.

Видання The Independent звернулося до експертів, які аналізують війну в Україні, із проханням оцінити можливий розвиток подій надалі. Професори міжнародної безпеки Стефан Вольф і Тетяна Маляренко разом із професором європейської безпеки Жаном Монне зазначили, що за цей час способи ведення війни суттєво змінилися. Насамперед це помітно у використанні безпілотників.

"Росія використовувала дронову технологію для атак на весь спектр критичної інфраструктури України, а не лише на військові цілі. Але основа російської, а раніше радянської військової доктрини – використання масових армій і тактики масового знищення – залишилася незмінною. Надалі обидві сторони мають достатньо ресурсів і зовнішньої підтримки, щоб зберегти статус-кво.", – кажуть фахівці.

На думку експертів, сторони й надалі продовжать бойові дії, намагаючись виснажити одна одну. Водночас ані Україна, ані Росія, ймовірно, не досягнуть критичної межі виснаження найближчим часом.

"І доки це не станеться, політична, економічна та соціальна стагнація як у Росії, так і в Україні продовжуватиме негативно позначатися на їхніх громадянах", – сказано в матеріалі.

Професор міжнародної політики з Університетського коледжу Дубліна Скотт Лукас зазначив, що нині Україна контролює більшу територію, ніж у червні 2022 року, попри потужного противника, інформаційні операції РФ, провокації Москви в Європі та навіть "зраду з боку табору Трампа".

"Путін чітко дав зрозуміти в есе 2021 року, що це буде його спадковим проектом. Тому будь-які заяви про "мир за рогом" – особливо від посланців Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера – є цинічними деклараціями або побажаннями. Кремль не погодиться на менше, ніж захоплення всієї стратегічної Донецької області, решти країни без ефективних гарантій безпеки та падіння уряду Зеленського", – вважає він.

Експерт додає, що Путін не може погодитися на менший результат, адже це означало б провал його "проєкту", який уже коштував Росії 1,3 млн втрат. Тому керівництво РФ розраховує, що представники Трампа допоможуть досягти дипломатично того, чого не вдалося здобути на полі бою. Оскільки прихильники Трампа роблять ставку на транзакційні відносини, Кремль пропонує США масштабні економічні проєкти, пояснює Лукас.

"Але, незважаючи на це, я не бачу змін у перебігу війни в найближчому майбутньому. Досягнення домовленості про припинення вторгнення є майже неможливим через прагнення Кремля до "перемоги" шляхом капітуляції Києва. Така капітуляція є малоймовірною. Росія досягла лише незначних успіхів на землі. А Зеленський дотримується своєї позиції щодо суверенітету, території та безпеки. Хоча енергетична інфраструктура України зазнала серйозних пошкоджень, більшість українців підтримують продовження опору", – продовжує експерт.

Попри наявні труднощі, Європейський Союз також нарощує підтримку Києва та частково компенсує прогалину, яка виникла через політику президента США Дональда Трампа.

Водночас Кремль стикається з посиленням економічного тиску і змушений урізати соціальні витрати та підвищувати податки, щоб фінансувати війну. Проте вторгнення триватиме, оскільки всередині Росії відсутній масштабний суспільний тиск, здатний обмежити амбіції влади, підсумовує Скотт Лукас.

Професор міжнародної політики Бірмінгемського університету Марк Веббер зазначає, що російська стратегія ведення війни призвела до патової ситуації, коли лінія фронту фактично стабілізувалася. На його думку, існують два фактори, які потенційно можуть змінити ситуацію:

"Перша – це зміна підходу Китаю, який фактично субсидував військові дії Росії шляхом передачі технологій та закупівлі енергоносіїв. Пекін міг би припинити постачання деяких технологій до Росії та чинити тиск на Москву, щоб спонукати її до гнучкості в мирних переговорах".

Втім, за словами Веббера, Китай наразі не зацікавлений у відмові від співпраці з Росією, адже їхнє партнерство допомагає врівноважувати вплив США та НАТО на глобальному рівні.

Другим фактором, здатним змінити ситуацію, можуть стати масштабні поставки озброєння Україні. Для цього Німеччина, Франція та Велика Британія мають збільшити вже значні обсяги військової допомоги й дозволити використання переданої зброї без обмежень, пояснює експерт.

"Однак цей сценарій також видається малоймовірним. У цих трьох країнах відсутня внутрішньополітична необхідність підтримувати Україну до перемоги. А США, які були надто обережними навіть за президентства Джо Байдена, тепер залишили поле бою", – резюмує професор.

Нагадаємо, що "Коментарі" писали про те, що після чотирьох років повномасштабної війни в Україні класична артилерія та танки відійшли на другий план. За даними The Telegraph, сьогодні поле бою контролюють безпілотники. Президент Володимир Зеленський стверджує, що саме дрони забезпечують до 80% щоденних втрат російських сил.

Одним з перших нову тактику застосували бійці підрозділу Аеророзвідка. На початку вторгнення вони використали БПЛА з тепловізорами для ударів по колоні російських танків під Києвом та допомогли зірвати спробу захоплення Гостомелю. FPV-дрони з аматорських пристроїв перетворилися на високоточну зброю проти живої сили та бронетехніки. Незважаючи на втрати – до літа 2023 року, Україна втрачала до 10 тисяч апаратів щомісяця – виробництво стрімко зросло. У 2024 році було виготовлено понад два мільйони БПЛА різних модифікацій.