Для всіх у світі все більш очевидною є підтримка, яку Китай надає Росії
Китай вважає Україну дружньою країною. Пекін запевняє про готовність "взаємовигідно" співпрацювати з Україною. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Китаю. В той же час, якщо раніше українська влада намагалася обходити тему того, що Китай фактично став на бік РФ у війні, сьогодні, виступаючи у Єврораді з Планом перемоги Володимир Зеленський заявив, що саме Китай допомагає РФ затягувати війну проти України. Чому президент зробив таку заяву? Чи може тепер змінитися політика Пекіну по відношенню до Києва? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Важливо й далі балансувати між критикою та збереженням конструктивних відносин із Пекіном
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко вважає заяву Володимира Зеленського щодо Китаю важливим кроком. Вона є сигналом західним партнерам про те, що Київ визнає масштаби міжнародної підтримки Росії, зокрема з боку Китаю. Але все, що повʼязано з Китаєм вимагає зваженого підходу.
"З одного боку, президент чітко визначив Китай як одного з непрямих чинників, що впливають на продовження війни через підтримку Росії. Однак, поряд з цим, варто враховувати кілька ключових аспектів", – говорить експерт.
Ігор Петренко зауважує, по-перше, Китай залишається важливим гравцем у глобальній економіці. Багато країн, зокрема і в Європі, не розривають економічних зв’язків з Пекіном, навіть при загостренні політичних розбіжностей. Для України вкрай важливо залишати можливості для співпраці з Китаєм у тих сферах, які є взаємовигідними, наприклад, торгівлі чи інфраструктурних проектах.
"По-друге, зважаємо на баланс дипломатії та риторики. Критика Китаю з боку України може бути інтерпретована, як підтримка західного порядку денного, але це не повинно призвести до повного розриву контактів. Китай сам намагається зберігати баланс у відносинах і з Україною, і з Росією. Пекін, ймовірно, відповість риторично, але навряд чи зробить різкі кроки проти Києва. По-третє, тримаємо в голові довгострокову перспективу. Україна повинна розуміти, що після завершення війни їй будуть потрібні нові економічні партнери, інвестиції в інфраструктуру та відновлення країни. Китай, попри свою сьогоднішню позицію, може відіграти важливу роль у цьому процесі. Тому доцільно тримати дипломатичні канали відкритими, навіть у період гострої критики", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
За його словами, є ще й четвертий аспект, який полягає в тому, що не варто забувати про регіональний вплив Китаю. Пекін активно нарощує вплив у багатьох країнах Глобального Півдня, і цей аспект може бути використаний Україною для посилення свого впливу на міжнародній арені. Наявність відкритих контактів із Китаєм дозволяє зберігати ці канали комунікації.
"У будь-якому разі нам важливо продовжувати балансувати між критикою та збереженням конструктивних відносин із Пекіном, оскільки Китай залишається надзвичайно важливим економічним гравцем і потенційним партнером для України в майбутньому. Але звісно ми не маємо мовчати про ту підтримку, яку надає Китай Росії, ми маємо реагувати на такі дії й визначати принципові для нас позиції", – підсумував Ігор Петренко.
Заяви президента можуть викликати певну дипломатичну реакцію з боку Китаю
Експерт Українського інституту політики Єва Антоненко зазначила, що президент Володимир Зеленський зробив таку заяву, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до ролі Китаю у війні між Росією та Україною. З цією метою він і підкреслив, що Китай допомагає Росії затягувати війну, що може бути спробою вплинути на міжнародну думку та отримати додаткову підтримку для України.
"Зеленський намагається створити ситуацію, за якої Китаю доведеться публічно окреслити свою позицію щодо війни в Україні, або відверто засудивши війну, або визнавши себе співучасником агресії. Крім того, Зеленський хоче залучити більше країн, особливо з Заходу, до тиску на Китай у цьому питанні", – зазначила експерт.
Щодо позиції Китаю і можливих змін у політиці Пекіну, то, на думку Єви Антоненко, китайська зовнішня політика зазвичай спрямована на забезпечення стабільності, економічного зростання та розширення свого впливу на міжнародній арені. Китай традиційно дотримується політики невтручання у внутрішні справи інших країн, але водночас прагне зберігати добрі відносини з усіма сторонами конфлікту.
"Заяви українського президента можуть викликати певну дипломатичну реакцію з боку Китаю, але навряд чи це призведе до значних змін у китайській політиці. Взаємовигідна співпраця між Китаєм і Україною, про яку казали в Китаї, дійсно є такою: Китай є одним з найбільших торговельних партнерів України, прагне інвестувати в український аграрний сектор, інфраструктурні проекти, технології. Китай готовий іти на конфлікт, якщо це відповідає його інтересам, прикладом чого можуть бути територіальні суперечки з Індією або тиск на Тайвань. Тобто, на даному етапі Китай не зацікавлений у відходженні від нейтралітету у питанні позиції щодо війни в Україні. При цьому Китай не боїться моральних засуджень і не звертає уваги на критику з боку інших країн, якщо вона не шкодить його інтересам. Тому Китай дійсно робитиме те, що йому вигідно, не зважаючи на конфлікти між країнами і дипломатичний тиск. А от, як показала практика, санкційний тиск може мати реальні наслідки: внаслідок західних санкцій китайські банки припинили приймати виплати в юанях з РФ. З цього стає зрозуміло, що економічні інструменти у питанні корегування позиції Китаю діють значно ефективніше за дипломатичні", – прокоментувала експерт Українського інституту політики.
Читайте також на порталі "Коментарі" - наскільки реальним до виконання є План перемоги: чи допоможе він закінчити війну.