Обмін полоненими став єдиним реальним результатом, тоді як ключові питання миру залишилися без зрушень
Закінчився другий раунд переговорів в Абу-Дабі. Цього разу досить скупа інформація щодо їх результатів. Чи не єдиним із яких вважається перший у цьому році обмін військовополоненими. Якими є насправді підсумки цих переговорів і чи наблизили вони хоча б на йоту Україну до миру? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, забравши думки експертів.
Прориву не відбулося
Заступник директора Українського інституту політики Владислав Дзівідзінський так прокоментував ситуацію:
"Другий раунд перемовин між Україною, Росією та США в Еміратах завершився, як на мене, без політичного прориву, але з певним очевидним результатом. Сторони принаймні погодили обмін військовополоненими, який вже став позитивним сигналом, як результат цих перемовин. Якщо говорити про якісь основні підсумки, то серед позитиву я би назвав згаданий вже обмін полоненими. І ми вже бачимо такий соціально-позитивний відголос цього процесу. Адже це найбільший обмін за останній час і власне свідчення того, що дипломатична робота має сенс навіть в умовах війни або в умовах відсутності прогресу. І безумовно це досягнення переговорного процесу не тільки з емоційної точки зору, але певний такий гуманітарний результат, який стосується сотень сімей військовослужбовців і позитивно відображається на психологічному стані здоров'я суспільства".
Експерт продовжує, другий момент на якому варто зупинитися, полягає у тому, що насправді не видно очевидного прогресу з ключових питань миру. У підсумковому комюніке суспільної декларації немає жодних домовленостей, наприклад, щодо припинення вогню, територіальних питань чи безпекові гарантій.
"Як на мене основні розбіжності залишилися такими ж. Україна наполягає на безумовному та постійному припиненні вогню. А Росія на певних територіальних поступках на які ми не підемо. Все це означає, що вкласти мир за результатом таких перемовин наразі в принципі неможливо і нереально", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
За його словами, третій момент – ми можемо констатувати, що бачимо процес і не бачимо результату.
Владислав Дзівідзінський зауважив, якщо підсумувати, то українська делегація описала перемовини, як певний конструктив. Американські голоси відзначили, що сторони можуть продовжувати роботу вже на наступних тижнях. Вашингтон відзначив це, як позитив.
"Більше схоже, що це такий собі дипломатичний марш, гра у важких умовах, а не раптовий прорив. Щодо того чи наблизили ці переговори Україну до миру, то у вузькому сенсі – так, але у важливому вимірі – навряд чи. Обмін полоненими – це конкретна вигода. А в стратегічному, глобальному сенсі ми навряд чи чогось досягли. Черговий раунд переговорів не змінив фундаментальних умов цієї війни. Він не зупинив обстрілів чи наступальних дій Росії. Він не наблизив фактично політичного завершення конфлікту. Не бачу я зрушень з місця по принципових розбіжностей щодо територій. Росія не готова всерйоз обговорювати припинення вогню без ультиматумів, а Україна не готова відступати від своїх принципів повноцінного миру. Тож цей другий раунд перемовин – це крок вперед у гуманітарному вимірі, але жодного кроку у сторону миру, як такого, по суті", – підсумував експерт.
На нас чекає довгий, виснажливий марафон
Голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права", народний депутат Верховної Ради трьох скликань (з п'ятого по сьоме) колишній заступник голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко зазначив, виглядає так, що делегації зайняті розв'язанням технічних питань щодо практичної реалізації рішення про припинення вогню. І склад учасників переговорних груп це підтверджує. Це лише зайвий раз підкреслює, що цей раунд – не переговори про мир, а обговорення технічних деталей, які знадобляться колись у майбутньому, після досягнення якоїсь угоди.
"Вимоги Росії до України носять як військовий, так і політичний характер. Військова частина пов’язана з бойовими діями на лінії фронту та повітряними обстрілами міст в українському та російському тилу. Угода про зупинення вогню має містити деталі про порядок розведення військ, створення демілітаризованої зони, порядок моніторингу порушень та контролю за дотриманням. Це важливі питання. Навіть, якщо політичне рішення про припинення вогню буде, його практична реалізація може так і не статися через цілу купу технічних питань: від визначення конкретної лінії розмежування до призначення авторитетного для обох сторін органу, який вирішуватиме спори", – зазначив експерт.
Він продовжує, з того, що ми чуємо про переговори з медіа, в Абу-Дабі домовляються саме про ці технічні питання. І хоча їхню важливість не можна ставити під сумнів, актуальними вони стануть лише після досягнення політичної домовленості про припинення вогню. Натомість російська делегація не має у складі політиків, з якими можна обговорювати політичні питання.
"Тож зараз ми маємо технічний раунд мирного процесу, результати якого можуть знадобитись колись у майбутньому — коли (або "якщо") буде політична домовленість. Нагадаю з чого складається політичний блок питань: статус російської мови, діяльність РПЦ, повернення російських медіа, нейтралітет та курс на членство в НАТО, скасування санкцій та обмеження чисельності української армії. Плюс до того – вибори президента в Україні, як підтвердження бажання рф підписувати мирну угоду з кимось іншим, а не з Зеленським. Якщо дійсно не врегульованими залишились лише питання територій, то виникає питання, як виглядають домовленості по зазначеному політичному блоку?", – зауважив аналітик.
Він наголошує, завершення будь-якої тривалої війни – це завжди складний процес, який може тривати роками. На жаль, війна не завершиться цього тижня або цього місяця. Швидше за все, на нас чекає довгий, виснажливий марафон, коли хвилі оптимізму щодо скорого миру перемішуватимуться глибокими психологічними ямами тотальної зневіри. Весь цей час Путін намагатиметься прискорити процес української капітуляції масивними обстрілами тилової інфраструктури: він не зміг перемогти Україну на полі бою, і тепер пробує перемогти в тилу.
Читайте також на порталі "Коментарі" - у Трампа натякнули, що довго затягувати мирні переговори РФ не варто: чим пригрозили.