Чому "осі зла" не існує – як пояснити допомогу Китаю Росії у війні проти України

28 липня 2023, 16:17 Кравцев Сергей

Головний інтерес Китаю та інших держав - щоб Росія не програла війну, що означало б посилення США і Заходу

Китай, незважаючи на декларований нейтралітет, надає Росії військові технології та технології подвійного призначення для використання у війні проти України. Про це пише "Європейська правда" з посиланням на звіт Офісу директора національної розвідки (ODNI), який опублікував Комітет із питань розвідки Палати представників Конгресу США. Крім того, у пошуках озброєнь і боєприпасів РФ активно підгортає Північну Корею (КНДР), близько року закуповує ті ж безпілотники та технології для їх виробництва – в Ірані, запустивши вже власну збірку. Намагається Кремль втягнути в нову умовну вісь зла також країни Африки, Латинської Америки. Про що говорить гра РФ та Китаю? Що демократичний світ може протиставити цьому союзу авторитарних режимів, що міцніє? Чому Захід не дає Україні всього необхідного, щоб розтрощити Росію на полі бою – адже це прискорило б крах путінського режиму та значно послабило б вісь зла? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Не треба вигадувати страшилки про "міцний союз авторитарних режимів"

Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко застерігає від публіцистичних перебільшень та неадекватних оцінок взаємодії Росії з іншими державами.

"Не треба самих себе лякати придуманими та перебільшеними страшилками, – каже він. – Немає жодної нової "осі зла". На даний момент немає глобального та системного протистояння між демократичним світом та якоюсь коаліцією авторитарних режимів, чогось на кшталт "холодної війни", яка була у 1950-1980-ті рр. між Західним світом та Радянським блоком. Теоретично щось подібне можливе у перспективі за певного розвитку подій. Але зараз такої ситуації немає".

Наприклад, зазначає експерт, з Росією взаємодіють Туреччина та Індія, країни з формально демократичними політичними системами та тісно пов'язані із глобальним Заходом. У цих країн, наголошує Володимир Фесенко, домінують егоїстичні економічні інтереси, частково і геополітичні у відносинах із Росією.

"Дуже багато країн одночасно взаємодіють і з РФ, і з Україною, а тим більше – із Заходом. Найяскравіший приклад – Туреччина. Але помірно нейтральної позиції у відносинах з Росією та Україною дотримуються абсолютна більшість країн Азії, Африки та Латинської Америки. Принципово важливий момент – економічна і навіть політична взаємодія окремих країн із РФ не означає, що вони підтримують її війну проти України і є частиною осі зла. Абсолютна більшість країн Азії, Африки та Латинської Америки якраз не підтримують війну Росії проти України, але при цьому і не засуджують дії РФ, дотримуючись умовно нейтральної позиції і обмежуючись закликами до миру", – наголошує експерт.

Навіть Китай та Іран, яких часом записують у "вісь зла", офіційно не підтримують війну Росії проти України, не визнають анексії Криму та інших окупованих українських територій, зазначає Володимир Фесенко. А їхня підтримка Росії зброєю або товарами подвійного призначення обумовлена, за словами експерта, частково економічними інтересами, частково тим, що вони сприймають цю війну як протистояння РФ із США та НАТО.

"Їхній інтерес у тому, щоб Росія не програла цю війну, що означало б посилення США та Заходу. Але вплутуватися в цю війну на боці РФ вони не будуть", – упевнений політолог.

За його словами, безпосередньо підтримує агресивні дії Росії проти України лише лічена кількість країн – Білорусь, Північна Корея, Сирія, Нікарагуа, Еритрея.

"Ситуативно до цього списку можна додати ще кілька країн, але загалом їх буде не більш як десяток, – вважає Володимир Фесенко. – Це легко перевірити по голосуванню на Генеральній Асамблеї ООН. Не треба вигадувати страшилки про "міцний союз авторитарних режимів". Немає такого союзу. Є тактична та ситуативна взаємодія таких режимів, при цьому в низці випадків між ними можуть проявлятися й протиріччя, як, наприклад, між Іраном та Росією щодо територіальної приналежності низки островів у Перській затоці. Є очевидне посилення міжнародного впливу Китаю. І є сплески зовнішньополітичної активності РФ. Але навіть саміт Росія-Африка показав зниження рівня представництва африканських держав у взаємодії із РФ".

Коментуючи постачання країні-агресору зброї та продукції подвійного призначення, експерт зазначає, що це справді відбувається. Найчастіше неофіційно, по продукції подвійного призначення – іноді навіть із Західних країн, в обхід санкцій.

"Деякі країни можуть це робити як щодо Росії, так і України. Безпосередньо продають РФ зброю, а точніше – боєприпаси та ресурси подвійного призначення дуже невелика кількість країн. Той самий Китай офіційно цього не робить. Звідти йдуть ресурси подвійного призначення, а також каски, бронежилети, тепловізори. Щодо небойових дронів, то ми їх також закуповуємо у Китаю", – наголошує Володимир Фесенко.

Він вважає, що протидіяти постачанню зброї та товарів подвійного призначення для Росії можна лише одним шляхом – посиленням санкцій (особливо – вторинних) проти компаній, які допомагають оминати існуючі обмеження.

"Захід, а точніше, і, насамперед, США, не дають нам всього необхідного з однієї простої причини – вони побоюються надмірної ескалації війни та втягування в неї НАТО, а також ризиків використання Росією ядерної зброї. Їхня умовна стратегія полягала в тому, щоб, для початку, не допустити поразки України у війні проти РФ. А потім шляхом обмеженої підтримки України змусити Кремль до припинення цієї війни та звільнення більшої частини окупованих територій", – пояснює політолог.

Зараз на Заході, продовжує він, знову загострюється дискусія щодо подальшої стратегії щодо війни Росії проти України.

Існує дві конкуруючі позиції:

Перша – треба посилити постачання зброї та боєприпасів Україні, щоб змінити баланс сил на користь нашої країни – і змусити РФ завершити війну.

Друга – треба розпочинати переговори про припинення воєнних дій, щоб не допустити надмірного затягування цієї війни на невизначений термін.

"Що стосується краху путінського режиму, то на Заході в це або не вірять, або навпаки побоюються, що неконтрольований крах путінського режиму призведе до хаосу в РФ і ризику втрати контролю над ядерною зброєю", – резюмує Володимир Фесенко.

Китай не є союзником РФ у звичному розумінні цього слова

Політолог, доброволець ЗСУ Кирило Сазонов міркує так:

"Те, що Китай допомагає Росії у війні проти України, вже давно не є секретом. Офіційно прямої військової допомоги він не надає, щоб не потрапити під санкції США та ЄС. Але неформально та через треті країни допомога (часто не безкоштовна) йде".

Китай, продовжує експерт, не є союзником РФ у звичному розумінні цього слова. У Пекіна, зазначає він, свої інтереси та своя гра. Максимально отримати від Москви дешеві ресурси, можливо, повернути свої території (майже весь Сибір, включаючи і Західну включно до Томської області, Примор'я, острів Сахалін).

"Ну й ключове завдання – у конкуренції та протистоянні зі США зробити з Росії виключно свого сателіта. Після всіх проколів Москви в міжнародній дипломатії та поразок у війні, як рівний союзник Китай її не розглядає. Тільки сателіт та слухняний васал", – констатує Кирило Сазонов.

Читайте також на порталі "Коментарі" - чи справді така важлива Африка для Росії – на кого розраховані заяви Путіна.

Теги: