Чому літній контрнаступ зазнав невдачі: назвали чотири ключові фактори
Українські успіхи обмежилися деокупацією лише кількох сіл замість визволення Мелітополя
Російські лінії оборони – наймасштабніші та найбільш укріплені в Європі з часів Другої світової війни таки вистояли, незважаючи на тиск контрнаступу ЗСУ. Узагальнюючи битву, Reuters оприлюднює 4 ключові фактори, які дали можливість агресору втримувати загарбану територію.
1. Розосередження ЗСУ під час контрнаступу. Його центр був на Запорізькому фронті, головна мета – вихід на Мелітополь. При цьому, українські військові були задіяні під час наступу на флангах в Бахмуті та націлювались на Бердянськ.
2. Ешелоновані російські лінії оборони. Київ відклав контрнаступ на кілька місяців, чекаючи озброєння і завершуючи формування нових бригад. За час, що минув, російські війська вирили окопи та замінували стратегічні ділянки фронту. Відкрита місцевість на південному рубежі ускладнила наступ Збройних сил України, позбавивши їх елементу несподіванки.
3. Нестача військових та зброї в підрозділах Сил оборони. Українським бійцям без переваги в чисельності доводилось прокласти шлях через багатошарові російські оборонні лінії, що складались з протитанкових перешкод, заплутаних мереж окопів і тунелів, стратегічно прихованих батарей, танків і командних пунктів.
4. Безперервні мінні поля. Вздовж лінії фронту російська армія заклала потужну першу лінію оборони: щільний шар протипіхотних і протитанкових мін. Розмінування проходів по російських мінних полях було найвитратнішим завданням контрнаступу як в часі, так і з людьми та технікою. Пильне супроводження російських безпілотників, що постійно наводили свою артилерію та ударні вертольоти на українських саперів.