Чому колишніх військовополонених тригерять свята в цивільному житті

Колишній український військовополонений поділився спогадами про Великдень у російській неволі, де замість свята були голод і катування

Колишній український військовополонений розповів про умови утримання та власний досвід пережитих релігійних свят у російській неволі.

За його словами, Великдень у полоні не мав нічого спільного зі святом. Замість традиційної їжі полоненим видавали зіпсовані продукти — картоплю з ознаками псування, непридатне до споживання м’ясо та хліб, пошкоджений гризунами. Напої, як зазначає військовий, мали сторонній присмак, що робило їх небезпечними для вживання.

Він розповідає, що під час великих релігійних свят, зокрема Великодня та Різдва, полонені не отримували жодних послаблень. Навпаки — у ці дні, за його словами, посилювався тиск, включно з фізичним насильством та застосуванням електрошоку.

Окремо він звертає увагу на суперечність між заявами російської сторони про релігійність і фактичним ставленням до полонених. За його словами, людей могли карати навіть за незнання певних молитов або через релігійні відмінності.

Військовий також описує постійне відчуття голоду. У камерах, де утримували кількох людей, їжі хронічно не вистачало, що призводило до конфліктів між самими полоненими.

За його словами, вони навіть намагалися створити власну систему справедливого розподілу їжі, однак з часом голод ставав сильнішим за будь-які правила.

Внаслідок тривалого виснаження його вага знизилася до критичних показників. При зрості 196 см вона становила трохи більше 55 кг.

Він підкреслює, що для нього релігійні свята тепер асоціюються не з традиціями, а зі спогадами про виживання. Водночас зазначає, що його побратими досі залишаються у полоні та продовжують переживати ті ж самі умови.