Чи справді Київ та Москву підштовхують до переговорів: в чому важливість саміту миру

8 травня 2024, 13:50 Кравцев Сергей

Формула миру Зеленського – спроба зібрати пул країн, здатних впливати на світові процеси, які зможуть змусити Росію укласти мир на вигідних Україні умовах

У середу, 8 травня, відзначається День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. На жаль, стараннями РФ зараз війна знову прийшла в Україну. Тема переговорів щодо завершення цього конфлікту з початку травня активно спливає у різних країнах. Так, зі США прийшли чергові звістки про "мирний план" Трампа для України, який він, однак, поки що не має наміру розкривати публічно. Миротворчі заяви робить глава Міноборони Італії Гвідо Крозетто. Спільно намагаються шукати шляхи до миру Франція та Китай. Останній, щоправда, вкотре наголошує, що виступає за проведення мирної конференції, де будуть представлені всі сторони (включаючи РФ). Якими є перспективи конструктивних переговорів? Чи не здається, що Україну і Росію підштовхують до компромісу, який невигідний ні Києву, ні Москві? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Питання "чи будуть мирні переговори" – навіть не стоїть

Політолог, кандидат політичних наук Денис Гороховський поділився такою думкою:

"Україну та Росію буквально з першого дня повномасштабного вторгнення намагаються посадити за стіл переговорів. Різниця лише в тому, які умови, як стартові, пропонують такі посередники – і якій зі сторін вони більше симпатизують".

Російсько-українська війна у будь-якому разі закінчиться переговорами, бо навіть деокупація 100% захоплених українських територій та вихід на кордони 1991 року жодним чином не гарантує завершення конфлікту, пояснює експерт.

"Власне, формула миру Зеленського – це якраз спроба зібрати пул країн, які здатні впливати на світові процеси, які зможуть змусити Росію укласти мир на вигідних Україні умовах", – зазначає Денис Гороховський.

З іншого боку, продовжує він, ми бачимо, що є низка політиків, які від імені своїх держав лобіюють російську версію перемир'я, яка легалізує окупацію українських територій.

"Тому питання "чи будуть мирні переговори" – навіть не стоїть. Важливо, коли вони будуть і на яких умовах", – робить висновок Денис Гороховський.

Україна відкриє нову сторінку миру під час саміту у Швейцарії

Керівник Центру політичної розвідки політтехнолог Олег Постернак не вважає, що Україну підштовхують до невигідного нам миру. На Заході, на його думку, до певної міри є розуміння, які ризики несуть некеровані переговори з РФ.

Україна відкриє нову сторінку миру під час саміту у Швейцарії, наголошує експерт. І там, зазначає він, наша країна ставить перед собою низку цілей.

По-перше, використати зустріч як інструмент глобального тиску на Росію. Зафіксувати підтримку нашої формули миру не лише Заходом, а й хоч би деякими країнами Глобального Півдня.

По-друге, зафіксувати розширення українського порядку денного. Підштовхнути країни того ж Глобального Півдня визначитися – чи хоч би висловити свої пропозиції. Спробувати скоригувати позицію країн, де активно працює Росія.

"Планується, що Україна поставить на цьому саміті мир перед чорно-білою рамкою. І збере якнайбільше держав, які готові виписати РФ загальні практично загальносвітові умови переговорів", – пояснює Олег Постернак.

По-третє, продовжує він, нам важливо зміцнити єдність Заходу.

По-четверте, взяти під контроль паралельні, альтернативні треки мирного врегулювання. Типу китайського, турецького, ватиканського, африканського, індонезійського тощо. Треки, частина яких припускала територіальні поступки з боку України.

"При цьому треба розуміти, що у разі провалу цього саміту якраз активізуються інші мирні ініціативи, відмінні від нашої формули миру, неприємні для України, – попереджає Олег Постернак. – З огляду на вищесказане багато в чому від результатів зустрічі у Швейцарії залежать перспективи подальших мирних переговорів".

За словами експерта, зараз із боку Росії не відчувається готовність до конструктивних переговорів. Навпаки, Кремль зробив ставку на силовий варіант, новий наступ.

"Тим часом певна частина російського, українського, західного суспільства хотіла б запуску мирного треку, – наголошує Олег Постернак. - З початку широкомасштабної російської агресії війна йшла по наростаючій. До неї втягувалося більше військової техніки, безпілотників, бомб та ракет, людей. Військові дії постійно масштабувалися. Але є надія, що цю тенденцію вдасться після саміту миру розірвати, пригасити, пригальмувати. У такому разі війна може піти за спадним трендом, за деескалаційною логікою".

Всі розмови про переговори до того, як Москва не буде бита на полі бою, безперспективні

Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко вважає, що саме Україну підштовхують до переговорів. У тому числі Росія через інші країни, через посередників.

"Про компроміс говорити не доводиться. Дипломатія – це повага до міжнародного права, певні процедури, формулювання. Росія це ігнорує. Простий приклад. Однією з тем саміту миру у Швейцарії заявлено переговори щодо повернення в Україну дітей, які, як зазначає Зеленський, силою депортовані до РФ. Але як це визначити? Росія розповідатиме, що всі перемістилися на її території виключно добровільно", – прогнозує експерт.

На його думку, Україна зробила та робить чимало дипломатичних помилок.

"Замість того, щоб наполягати на переговорах у Будапештському форматі (гаранти нашої безпеки після відмови України від ядерної зброї – США, РФ, Великобританія) відразу після агресії РФ у 2014 році ми пішли на інші варіанти. На Женевський формат, Паризький, Мінський... Обговорювали формули Штайнмаєра, пропозиції Меркель. Бачимо, до чого це призвело", – констатує Павло Жовніренко.

Він вважає, що Києву одразу слід було заявити – говорити про мир потрібно саме у контексті Будапештського формату. І переговори пройшли б ще десять років тому – значно ефективніше, ніж те, що було в результаті, впевнений експерт.

"Я не знаю варіанта переговорів під час війни, де було б слово компроміс щодо агресора, – зізнався він. - Були деякі конференції в Тегерані 1943-го або в Ялті 1945-го (у лютому, коли Друга світова ще йшла). Але там не йшлося про компроміси з Німеччиною та її союзниками. Лише про їхню капітуляцію, до повернення ситуації з кордонами, принаймні нападу Гітлера на інші країни. Який може бути компроміс між ґвалтівником та жертвою? За злочин має бути невідворотне покарання, як це передбачено у всіх кримінальних кодексах. Інакше злочини триватимуть знову і знову".

Росія - злочинець, який розуміє лише силу, наголошує Павло Жовніренко.

"Лише військове посилення України, допомога нам усім необхідним для заподіяння РФ поразки на полі бою може змусити агресора, путінський режим, йти на конструктивні переговори про справедливий мир. На чому, до речі, нещодавно акцентував радник Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі. Поки що цього немає, поки Росія відчуває, що можуть бути варіанти, вона продовжуватиме наступати", – пояснює експерт.

Але всі варіанти, окрім перемоги України, є програшними як для нас, так і для всього вільного світу, попереджає він.

"Правильне рішення – лише одне. А неправильних – безліч. Поки що прощупуються, на жаль, саме неправильні варіанти. А в Україні тим часом продовжують гинути люди, руйнуватися будинки, інфраструктура... Так не повинно бути! Тому усі розмови про переговори до того, як Москва не буде бита на полі бою, безперспективні", – резюмує Павло Жовніренко.

Читайте також на порталі "Коментарі" - санкції провалилися: в Італії назвали свій варіант, як принести мир в Україну.

Теги: