В Пентагоні нічого не зробили для того, аби повномасштабного вторгнення в Україну не відбулося
Президент України Володимир Зеленський поспілкувався із колумністкою американського видання Philadelphia Inquirer Труді Рубін. В ході інтерв’ю він фактично прямим текстом заявив, що США, як головний партнер Києва, вважають перемогою у війні проти РФ збереження незалежності України, а не вихід на кордони 1991 року. Чи може це пояснювати повільні темпи надходження західної зброї від партнерів? І, умовно кажучи, той же Захід чекає, доки Путін зупинить наступ і погодиться розпочати переговори без претензій на ті території, які не вдалося окупувати? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Серед партнерів немає спільної думки
Директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечнікова Володимир Дубовик, вважає, що дійсно є розбіжності між баченням перемоги з боку Києва та багатьох наших партнерів.
"Серед партнерів немає спільної думки. Є такі, хто погоджується з Володимиром Зеленський, що треба добиватись звільнення всієї України та відновлення територіальної цілісності в повному обсязі. Але багато таких, і їхня кількість зростає, хто в таку перспективу не вірить. Власне, вони погоджуються з оцінкою ситуації Кремлем: скільки б зброї не давати Україні, вона не зможе перемогти", – зазначив експерт.
За його словами, уповільнення постачання зброї Україні дійсно можливо частково пов’язане з такими оцінками. Але також і з обмеженими можливостями наших партнерів. Їхня здатність помітно збільшити виробництво зброї залишає бажати кращого.
США не зацікавлені в розгромі Росії
Військовослужбовець ЗСУ, політичний консультант Олександр Антонюк так прокоментував ситуацію:
"Я абсолютно розділяю позицію президента України, вона є аргументована, тому РФ в своїй терористичній діяльності не є оригінальною. Такі висновки можна зробити ще з Чеченської війни".
За його словами, не були зроблені відповідні дії цивілізованого Заходу, які би унеможливили російську агресію до інших країн.
"Якщо повернутись в контекст 2014 року, ми з вами також можемо побачити, що на момент захоплення Криму, окрім декларативної підтримки інших більш практичних дій з боку США ми не побачили. Підтримка США є, але вона є не настільки достатньою, щоби поставити певні загородження, щоб втримати цю агресію. Натомість свого часу за мовчазної згоди США ми отримали Мінський процес. Хоча ще після початку війни в Грузії відомі аналітики, в тому числі в Пентагоні, розуміли незворотність більшої війни в тому числі в Україні", – зауважив експерт.
На його переконання, те, що ми сьогодні є на плаву – це, в першу чергу. наша воля і наш характер.
"Давайте згадаємо 2021 рік, коли поширювалися попередження про наближення повномасштабного вторгнення. Чи могли би ми якось убезпечити себе від того? В цілому так. Але широкомасштабне вторгнення все одно б почалося. Чи могли вплинути на ті процеси Сполучені Штати Америки і альянс НАТО? Могли, коли б відбувалися потужні військові навчання, в тому числі, на території України. Це все, напевно б, перенесло або затримало широкомасштабне вторгнення. Ну, а в кінцевому результаті ми повертаємося до того, що політична воля – це вступ України до НАТО. Нам розповідають про необхідність боротьби з корупцією, але давайте подивимося на цілу низку країн НАТО, запитавши, чи є в них корупція? Певно, що так. І з демократичними принципами у них не все в порядку", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
Він наголошує, що висновок для багатьох аудиторій може виглядати, як конспірологічний, хоча це не так.
"Треба визнати, що наша боротьба і наша незалежність – це виключно наші інтереси. Тому що інтереси США дещо інші. Мова не про те, що вони проти України чи за окупацію. Але, якщо би відбулася повна окупація України, то, очевидно, США на це би погодилися. Тут повторюється ситуація після Другої світової війни, коли Україна стала республікою, яка опинилися в орбіті СРСР і ввійшла до СРСР. Зрештою, це було показово, коли посольство США напередодні "широкомасштабки" залишило територію України. Це ж ознака. Другий момент – позиція Байдена, виступи якого на той момент навіть викликали відчай. Те, що ми до сих пір не отримали всієї номенклатури зброї, яка нам необхідна і США в перші місяці повномасштабної війни блокували нам поставки навіть старих літаків радянського зразка, говорить про те, що дійсно Сполучені Штати Америки не зацікавлені в розгромі Росії, оскільки її розгром призведе до її сегментації", – зауважив експерт.
Олександр Антонюк також висловив думку, що ми могли втратити в 2023 році ініціативу, яку набули в 2022 році, зокрема, через політичні баталії, які відбувалися в США і які вплинули на затримку з постачанням нам зброї.
"Перемога України – це не тільки відновлення контролю над всіма окупованими територіями, а гарантії безпеки, якими користується весь цивілізований світ. І друге, найголовніше – непокаране зло переростає в зло в набагато більших масштабах", – підсумував Олександр Антонюк.
Читайте також на порталі "Коментарі" - Україна чи РФ: на Заході спрогнозували, яка зі сторін отримає перевагу цього літа.