Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Нещодавно призначений на посаду керівника Офісу президента України Кирило Буданов ще в часи свого перебування на чолі Головного управління розвідки (ГУР) був одним із небагатьох українських високопосадовців, хто зберігав неформальні контакти з представниками команди президента США Дональда Трампа. Ці зв'язки тривали паралельно з діяльністю Андрія Єрмака, попереднього голови ОП, який намагався самостійно контролювати всі канали комунікації між Україною та США.

Фото: з відкритих джерел
Згідно з інформацією, оприлюдненою "Українською правдою" та підтвердженою джерелами, Буданов підтримував зв'язок з різними представниками оточення Трампа, серед яких був генерал Кіт Келлог та соратники віцепрезидента Джей Ді Венс. У цей час Єрмак намагався блокувати ці альтернативні канали комунікації, використовуючи своє впливове становище, зокрема через президента.
Буданов неодноразово інформував Володимира Зеленського про ставлення американських колів до Єрмака, акцентуючи на його стилі ведення переговорів та загальних професійних якостях. Важливою причиною довіри до Буданова з боку американських партнерів є його реалістичне бачення ситуації на фронті, а також чистота від участі у корупційних скандалах, що дозволяє вести з ним конструктивний діалог без побоювань за репутацію.
Однією з унікальних рис Буданова є його здатність підтримувати прямі контакти з російськими офіційними особами. Він проводив переговори з ними, зокрема щодо обміну полоненими, і брав участь в особистих зустрічах в Об'єднаних Арабських Еміратах в рамках дипломатичних зусиль США.
Перехід Буданова на посаду керівника ОП, на думку аналітиків, має зміцнити українську переговорну команду та допомогти ефективніше координувати комунікацію з США та союзниками через кілька незалежних каналів. Це дозволить значно покращити стратегію щодо вирішення конфлікту в Україні та забезпечення національної безпеки.
Як вже писали "Коментарі", більше як половина поляків висловили своє незадоволення ідеєю запровадження тимчасового податку для фінансування модернізації польської армії. Це показало нещодавнє опитування, проведене соціологічною службою IBRiS на замовлення польського видання Rzeczpospolita. Згідно з результатами опитування, велика частина населення країни не підтримує таке нововведення, попри серйозні загрози з боку Росії та необхідність посилення обороноздатності.