Сенсація еволюції: вчені з’ясували, чому Homo sapiens вступали у стосунки з неандертальцями

Дослідження показало, що більшість міжвидових союзів могли виникати між жінками Homo sapiens та чоловіками Homo neanderthalensis — і це залишило слід у ДНК сучасного людства.

Виявляється, історія людства могла бути значно складнішою і несподіванішою, ніж це уявляли ще кілька десятиліть тому. Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, показало: під час контактів між давніми людьми та неандертальцями міжвидові союзи могли виникати значно частіше, ніж вважалося раніше. І що особливо цікаво — найчастіше, ймовірно, пари створювали саме чоловіки-неандертальці та жінки Homo sapiens.

Дослідники з University of Pennsylvania вивчали геноми давніх людей і звернули увагу на загадкову особливість. У геномі сучасної людини майже немає неандертальських генів у Х-хромосомі — цю ділянку навіть назвали "неандертальською пустелею". Довгий час вчені пояснювали це тим, що гени неандертальців могли бути несумісними з організмом Homo sapiens. Проте новий аналіз показав зовсім іншу картину.

Коли науковці дослідили ДНК самих неандертальців, з’ясувалося, що у їхніх Х-хромосомах навпаки міститься чимало генів сучасної людини. Ба більше — їхня частка була приблизно на 62% більшою, ніж у будь-якій іншій ділянці геному неандертальців. Це означає, що під час контактів між двома видами людей відбувався активний обмін генами, але він мав асиметричний характер: неандертальці отримували людські Х-хромосоми значно частіше, ніж навпаки.

Такий результат дозволив дослідникам припустити, що в давніх популяціях частіше формувалися союзи саме між жінками Homo sapiens і чоловіками-неандертальцями. Чому саме так відбувалося, наука поки що пояснити не може, однак антропологи звертають увагу на те, що давні люди й неандертальці могли бути набагато ближчими один до одного, ніж це уявляли раніше.

Стереотип про "диких і потворних" неандертальців сьогодні вважається застарілим. Сучасні дослідження показують, що їхній спосіб життя мало відрізнявся від життя Homo sapiens того часу. Неандертальці створювали складні знаряддя праці, працювали з каменем і кісткою, могли виготовляти мотузки, прикрашали себе пір’ям і, ймовірно, розфарбовували тіло вохрою. Археологічні знахідки також свідчать, що вони доглядали за пораненими та літніми членами своєї групи, що говорить про досить розвинені соціальні зв’язки.

Щодо зовнішності, то вона справді дещо відрізнялася від сучасної. Неандертальці мали масивніші тіла і грубіші риси обличчя. Але антропологи нагадують: навіть у межах одного виду зовнішність людей може сильно відрізнятися. До того ж у різні історичні періоди і в різних культурах уявлення про красу змінювалися настільки кардинально, що оцінювати привабливість людей кам’яної доби за сучасними стандартами просто неможливо.

Не виключено також, що взаємини між двома видами виникали внаслідок спільного життя або контактів між племенами. У суворих умовах льодовикового періоду групи людей були невеликими, а зустрічі між ними відбувалися нечасто. У такому середовищі будь-який союз, який давав можливість продовжити рід і зміцнити групу, міг бути важливішим за відмінності у зовнішності чи походженні.

Сьогодні наслідки тих давніх контактів можна побачити у власному геномі. Більшість людей, які живуть за межами Африки, мають приблизно 1–2% неандертальської ДНК. Деякі з цих генів впливають на імунну систему, здатність переносити холод або навіть на реакцію організму на певні захворювання. Іншими словами, хоча неандертальці зникли приблизно 40 тисяч років тому, частина їхньої спадщини продовжує жити в кожному з нас.

Читайте також в "Коментарях", що родина з Житомира утримує в квартирі незвичну тварину.