До кінця льодовикового періоду існувало принаймні п'ять порід собак - міжнародне дослідження

Дослідження, результати якого опубліковані в журналі Science, показало, що генетичну різноманітність сучасних собак можна простежити аж до кінця останнього льодовикового періоду

Сотні років собаки всіх форм і розмірів - лабрадори і тер'єри, чихуахуа і спанієлі були і залишаються найкращими друзями людини.

Дослідники вивчили ДНК, витягнуту з кісток стародавніх собак, в пошуках ключових еволюційних змін, що сталися тисячі років тому, і виявили, що відразу після льодовикового періоду існувало принаймні п'ять типів собак з різними ДНК, які асимілювали, але їхні сліди все ще присутні у собак сьогодні.

Група дослідників, до якої увійшли вчені з Інституту Френсіса Кріка, Оксфордського і Віденського університетів, а також археологи з більш ніж 10 країн, виявила, що, хоча ці ранні родовідні коріння змінилися та асимілювали за останні 11 тис років, їх ДНК існують і представлені в популяціях собак по всьому світу.

За словами Бергстрома, родезійський ріджбек, хоч в основному і вийшов з Європейського континенту, містить частину ДНК стародавніх близькосхідних або африканських ліній, в той час, як деякі собаки в Сибіру й Арктики, такі як сибірські хаскі, отримали більшу частину свого ДНК від стародавніх сибірських прабатьків.

Тим часом породи собак з Мексики, такі як чихуахуа і мексиканські голі собаки - ксолоітцкуінтлі, в основному мають європейське коріння, але водночас зберігають деяку доколумбову ДНК.

Дослідники також порівняли еволюцію собак зі змінами в історії людства, розвитком людини та міграціями.

І хоча сучасні європейські собаки, здавалося б, мають такі різні форми і розміри, генетично у них загальний предок.

Вчені довели, що 4-5 тис років назад в Європі існувала їх більша різноманітність, причому деякі тварини були схожі на собак Близького Сходу, Сибіру і щось середнє між ними.

Однак на якомусь етапі цю різноманітність було втрачено і вона не зустрічається у сучасних європейських собак.