Зростання недовіри до Порошенка до 70% означає, що українці вимагають справедливого покарання для політика, – експерт

За останній рік рівень недовіри українців до лідера "Європейської солідарності" Петра Порошенка зріс до рекордних 70%. Зокрема, ставлення суспільства до Порошенка ще більше погіршилось після санкцій  та справи про держзраду. Це може свідчити про запит українців на справедливе покарання для політика, – вважає політичний експерт Валентин Гладких, повідомляють "Українські новини"

Петро Порошенко (фото з відкритих джерел)

У матеріалі йдеться, що згідно з опитуванням, опублікованим КМІС, якщо у лютому 2024 року Петру Порошенку довіряв 31% респондентів, то станом на зараз ця цифра знизилась до 25%. Водночас, частка тих, хто не довіряє колишньому президенту, зросла до 70%. Примітно, що зростання недовіри до політика відбулося після запровадження щодо нього санкцій та відкриття справи про державну зраду.

ЗМІ повідомляє, що експерт підкреслив тенденцію в ставленні суспільства до політиків: рівень довіри до лідера держави зростає, а от до усіх, хто діє за принципом "чим гірше країні, тим краще йому" – падає. Серед головних причин, які вплинули на ставлення, зокрема, до Порошенка — торгівля з Росією, постійні корупційні скандали, розкішний спосіб життя політика та його родини під час війни.

У публікації йдеться, що опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) проводилось упродовж 2-12 травня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1010 респондентів.

Як відомо, 13 лютого були запроваджені санкції проти ряду олігархів та політиків, які створювали загрозу національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України та сприяли терористичній діяльності. До списку серед інших увійшов і Петро Порошенко.

Зокрема, Петра Порошенка звинувачували у лобіюванні Харківських угод (ЧФ в Криму); фінансуванні терористів (купівля вугілля з ОРДЛО); торгівлі у війну з росією (Липецька фабрика, завод "Богдан" в рф тощо); спільному з Медведчуком та росіянами незаконному відчуженні нафтопроводу у держави тощо.