Арестович вбив заявою: українці не вміють воювати

Гучна заява Олексія Арестовича про «нездатність українців воювати» вийшла далеко за межі військової теми

Колишній радник Офісу президента Олексій Арестович виступив із різкою критикою українського суспільства, заявивши, що українці "патологічно не вміють воювати" — незалежно від того, підтримують вони демонтаж імперських символів чи виступають проти нього.

На думку Арестовича, справжнє вміння воювати полягає не в символічних жестах, а в чіткому розумінні, хто є ворогом і за що саме ведеться боротьба.

Пам’ятники прибрали. А що далі?

Коментуючи рішення Київради щодо "очищення культурного простору" від імперських пам’ятників, Арестович визнає: сам факт демонтажу — не проблема.

Проблема в іншому — що з’являється замість цього.

Він ставить серію практичних запитань, на які, за його словами, влада не дає відповіді:

• коли в Києві реально зменшаться затори і завдяки яким рішенням Київради;

• коли в столиці з’являться якісні стаціонарні укриття, які можна швидко й безпечно зайняти під час тривоги;

• коли буде створене культурне середовище, здатне породити нових митців світового рівня, а не лише нескінченні символічні війни.

Культурний фронт як декорація

Арестович називає нинішній "культурний фронт" декорацією, за якою:

• Київрада,

• Верховна Рада,

• і "рада Фейсбука"

дозволяють, за його словами, розграбовувати й деградувати країну, не займаючись її реальним розвитком.

Особливо жорстко він проходиться по бюджету столиці, зазначаючи, що на ППО та укриття виділено близько 10% — "усього лише".

Хто готовий виходити за реальні інтереси?

Арестович прямо запитує суспільство:

• хто готовий фізично вийти і вимагати фінансування ППО та укриттів;

• хто готовий добиватися зміни освітньої політики, зокрема посилення вивчення англійської;

• хто готовий захищати реальні інтереси, а не символи.

І сам же відповідає: ніхто.

Символи замість змісту

На думку Арестовича, боротьба за пам’ятники — це боротьба в зоні символічного, яка:

• не збільшує реальної користі,

• не змінює якості життя,

• не посилює безпеку.

"Це класичний розвод лохів на декораціях", — резюмує він, протиставляючи українське суспільство французьким фермерам, які, за його словами, уміють добиватися реальних змін через тиск на владу.

"Боротися треба не за пам’ятники, а за пам’ять"

Ключова теза Арестовича — боротьба має йти не за символи, а за пам’ять про власні справжні інтереси.

Поки цього не станеться, вважає він, міське середовище деградуватиме, корупціонери багатітимуть, а культурний простір перетворюватиметься на "золоті унітази" — межу матеріальної культури на нинішньому рівні свідомості.