Церква про штучне запліднення: позиція та пояснення

Штучне запліднення (ЕКЗ) — це медична процедура, яка дарує надію багатьом бездітним парам. Проте з точки зору християнської віри, не всі способи зачаття вважаються прийнятними. Церква має чітке бачення цієї теми, яке ґрунтується на моральних, духовних і богословських принципах.

Як ставиться церква до штучного запліднення

Чому церква обережно ставиться до ЕКЗ

Головна причина полягає у вченні про священність подружнього акту. Згідно з християнським вченням, народження дитини має бути плодом любові між чоловіком і жінкою в шлюбі, здійсненої природним шляхом. Церква наголошує, що штучне запліднення розділяє ці два елементи: любовну єдність подружжя та зачаття нового життя.

Моральні аспекти, які непокоять церкву

Використання "зайвих" ембріонів

При ЕКЗ зазвичай створюється кілька ембріонів, не всі з яких потім підсаджуються. Надлишкові ембріони можуть заморожуватись, знищуватись або використовуватись для досліджень, що вважається неприпустимим, бо ембріон — це вже людське життя.

Можливе використання донорських клітин

Якщо застосовуються донорські яйцеклітини чи сперма, це порушує подружню єдність і цілісність шлюбу. Церква вважає це формою "біологічної зради", навіть якщо вона не супроводжується подружньою невірністю.

Технократичне ставлення до життя

Створення дитини як "продукту технологій" може знецінити саме поняття людської гідності. Церква боїться, що дитина може сприйматись як результат процедури, а не як дар Божий.

Що дозволяється?

Католицька церква, зокрема, визнає допустимими тільки ті методи лікування безпліддя, які не замінюють подружній акт, а допомагають йому. Наприклад, лікування гормонального дисбалансу, операції з відновлення прохідності труб, природне планування вагітності.

Православна церква також критично ставиться до ЕКЗ, хоча в окремих випадках допускає дискусію про допустимість методу, якщо не використовується донорський матеріал, і всі ембріони підсаджуються без знищення.

А як щодо співчуття?

Церква ніколи не засуджує людей, які шукають шляхи до батьківства. Вона закликає до співчуття і розуміння. Але водночас нагадує: мета — мати дитину — не виправдовує будь-які засоби. Батьківство — це дар, а не право.

Альтернативи, які підтримує церква

Усиновлення або прийом дітей-сиріт — шлях, який гідний любові й жертовності.

Духовне батьківство: допомога іншим дітям, волонтерство, виховання хрещеників.

Прийняття своєї ситуації через молитву, віру та довіру до Божого промислу.

Висновок

Штучне запліднення — це болюча і складна тема, яка торкається серця багатьох людей. Церква не засуджує бажання мати дитину, але закликає до глибокого роздуму, моральної відповідальності й молитви. Вона стоїть на захисті людського життя ще з моменту зачаття і наголошує: кожна душа — це не просто клітина, а образ і подоба Божа.

Нагадаємо, портал "Коментарі" писав, чому може стати погано в церкві або на кладовищі.