Карантин через коронавірус в Україні: чи варто жителям країни готуватися до нових обмежень

Кабінет міністрів України планує чергові зміни з карантинних обмежень — для регіонів готують документ з умовами для посилення карантину. Про це заявив міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Експерти спрогнозували для видання "Коментарі", чи наважиться влада на посилення, і чи не будуть регіони ігнорувати подібні заклики Києва, який фактично робить місцеву владу відповідальною за прийняття непопулярних рішень.

Карантин через коронавірус в Україні: реакція населення

На думку політичного експерта Дениса Гороховського, теоретично необхідність посилення карантинних заходів цілком можлива. Однак на практиці вона малоймовірна з трьох причин.

"Перша причина – це низький рівень довіри серед населення, яке вже пережило один карантин і на виході дізналося від головного санітарного лікаря України, що цілий ряд заходів був спрямований не на захист населення, а на банальне залякування, – пояснює політексперт. – Тому до будь-яких нових заходів вже за замовчуванням будуть ставитися скептично і часто банально ігнорувати їх. Друга причина – це економічний запас міцності, якого вже немає ні в економіки, ні у самих українців. Знову піти в глухий карантин – це залишити людей без засобів до існування. І третя причина – в Україні неофіційно стартувала виборча кампанія".

Місцеві еліти, підкреслює Денис Гороховський, вкрай зацікавлені в якісній підготовці до намічених на осінь місцевих виборів. Тому в карантині будуть бачити загрозу своїм кампаній.

"Крім того, цілком імовірно, що окремі мери, у випадку введення нових жорстких карантинних заходів, будуть демонстративно їх ігнорувати, використовуючи ситуацію як частину передвиборчої кампанії і намагаючись акумулювати на собі незадоволений карантином електорат, – припускає політексперт. – Тому, якщо влада і зважиться на реальне посилення, то на практиці може виявитися, що воно буде діяти виключно в Києві".

Карантин через коронавірус в Україні: хто зацікавлений у нових обмеження

Експерт Українського інституту політики (УІП) Микола Спірідонов впевнений, що влада готується до посилення карантину.

"Є інформація і офіційна, і кулуарна, – підкреслює він. – Я спілкуюся з ректорами великих київських вузів. І вони готуються до того, що з жовтня, коли, швидше за все, почнеться новий навчальний рік, все буде відбуватися в онлайн-режимі. Що стосується заяв Кабміну про посилення карантину на місцях – у разі необхідності... Треба розуміти, що у нас наближаються вибори. Якщо в якомусь конкретному місті будуть протести проти того чи іншого результат, можна буде сказати – карантин, розходьтеся по домівках. Будь-який карантин – це посилення повноважень силових органів, які підконтрольні центральній владі".

Статистикою захворювань можна, за словами Миколи Спірідонова, керувати в ручному режимі.

"Завести в якесь місто більше тестів – відповідно, там буде виявлено більше хворих, – пояснює експерт УІП. – Є випадки менш чесні. Кажуть, що коронавірус приписують тим, у кого його немає, для підняття статистики. Адже це збільшує фінансування медустанов".

Микола Спірідонов вважає, що нам, дійсно, слід готуватися до посилення карантину. Питання лише коли – влітку або восени, під вибори.

"Але потрібно розуміти, що чим більше пружину стискаєш, тим більше вона потім розтисне, – попереджає експерт. – Коронавірус загострив соціальні протиріччя... Протестні настрої посилюються. І велике питання, чи будуть дотримуватися карантин в той момент, коли загроза голоду і розорення перевищить ризик зараження. І що б не вводив Кабмін, не факт, що жорсткого карантину будуть дотримуватися".

До закриття роботи громадського транспорту, включаючи метро, справа не дійде, тому що це і так викликало протести, вважає Микола Спірідонов. А ось кінотеатри, навчальні заклади можуть виявитися "під замком". Одно нікуди не піде масковий режим.

"Жорсткість, думаю, буде точковою. Можуть заборонити мітинги, акції протесту, особливо ближче до виборів. А спроба посадити всіх під домашній арешт, як було навесні, навряд чи вдасться. Тому що "різьба злетить". І віддача розпрямленої пружини буде куди сильніше", – прогнозує представник УІП.

Карантин через коронавірус в Україні: реакція місцевої влади

Соціолог Павло Кутуєв нагадує, що центральна влада вже стикалася з демаршами з боку місцевої влади (Черкаси, Харків і не тільки). Причому демарші мали раціональне зерно.

"У той час, як великі компанії знаходили лазівки і могли функціонувати, малий і середній бізнес був фактично повністю заблокований, – наголошує Павло Кутуєв. – Центральна влада хоче продемонструвати, що вони розуміють загрозу підвищення рівня захворюваності. Але при цьому маєте намір перекинути всю відповідальність на органи місцевої влади. Демонструючи свої жорсткі наміри, але відмовляючись їх втілювати в життя. Тобто – займаючи вже традиційну для нинішньої владної команди позицію сторонніх спостерігачів, яку різні гілки влади демонструють навіть по відношенню один до одного. Ті ж уряд і парламент... А якщо навіть між собою вони не можуть налагодити взаємодію, то нереалістично очікувати ефективної взаємодії між центральною і місцевою владою. У тому числі – в силу політичного різноманіття і залежностей місцевої влади від локальних інтересів".

Соціолог вважає цілком реальною ситуацію, коли регіони будуть ігнорувати посилення карантину, тому що заборонні заходи не супроводжуються стимулюючими – які стосуються підтримки бізнесу, громадян.

"А місцева влада – ближче до людей. Невдоволення вони відчувають сильніше, – продовжує Павло Кутуєв. – А тут ще й вибори на носі... І це – дуже сильний мотиватор для місцевої влади прислухатися до думки виборців, а не думку центру. Тому що центр переваги забороняє, але майже нічого не дає".

Нагадаємо, за останню добу кількість інфікованих зросла на 666 осіб. Усі вони напередодні отримали позитивні тести на COVID-19 з лабораторії.