Карибська криза: у чому суть, хто винен, чому її називають найнебезпечнішою та як усе вирішилося

Сучасну ситуацію навкруги ядерного шантажу Російської Федерації знову порівнюють з Карибською кризою (відома у США як Кубинська) між двома ядерними державами — СРСР і США.Не дивлячись на те, що ці дві ситуації мають істотні відмінності, але знати історію Карибської кризи може бути корисним. 

Портал "Коментарі" розповідають в чому суть Карибської кризи, чому її називають найнебезпечнішою, хто винний та як вона вирішилась. 

В чому суть Карибської кризи?

Карибська криза — це серйозне політичне протистояння, яке виникло в 1962 році між Сполученими Штатами та Радянським Союзом через таємне розміщення радянських ядерних ракет на Кубі. У 1962 році американські розвідувальні літаки виявили установки для ракет середньої відстані на Кубі, що привело до напруженості між двома наддержавами.

Президент США Джон Ф. Кеннеді оголосив про блокаду Куби і вимагав від Радянського Союзу прибрати ракети. В результаті почався найнапружений час у холодній війні, коли світ знаходився на грані ядерної війни. Криза була вирішена, коли Радянський Союз погодився на умови вивезення ракет з Куби в обмін на зобов'язання США не вторгатися в Кубу і прибрати свої ракети з території Туреччини. Карибська криза залишається одним із самих напружених моментів в історії Холодної війни. 

Хто винний в Карибській кризі?

Питання про те, хто був винний у Карибській кризі, може мати різні точки зору в залежності від політичних історичних поглядів.

З точки зору США, Радянський Союз був винний в тому, що розмістив ядерні ракети на Кубі без попереднього узгодження з американським урядом. Тобто таємно. Ця дія розглядалася як акт агресії та демонстрація сили зі сторони СРСР.

З точки зору Радянського Союзу, розміщення ракет на Кубі було відповідним заходом щодо розміщення американських ядерних ракет у Туреччині та Італії, які знаходилися в безпосередній близькості від СРСР. Вони вважали, що це створило дисбаланс в ядерному озброєнні і погіршило безпеку СРСР.

Об'єктивно, враховуючи історичну перспективу можна сказати, що обидві сторони були винні в загостренні ситуації та зіграли свою роль у посиленні напруги під час Холодної війни, що призвело до Карибської кризи.

Чому Карибську кризу називають найнебезпечнішою?

Карибська криза, яка відбулася у жовтні 1962 року, вважається одним з найнебезпечніших епізодів в історії збройних конфліктів, оскільки вона ледь не призвела світ до майже безпосереднього зіткнення між США та Радянським Союзом. Ось кілька причин, чому він розглядається як особливо небезпечний:

1. Ядерна загроза. Криза виникла через розміщення ракет СРСР на Кубі, які могли доставити ядерні боєголовки до майже будь-якої точки Сполучених Штатів. Це породило серйозний страх відносно можливості ядерної війни, яка могла призвести до масштабної загибелі людей і руйнування.

2. Принциповість конфлікту. Обидва боки, США та СРСР, були готові йти на великі ризики, щоб захистити свої інтереси та показати свою силу. Це зробило ситуацію особливо напруженою, оскільки відсутність компромісу могла призвести до катастрофічних наслідків.

3. Поглиблення "холодної війни". Карибська криза відобразив загострення конфлікту між США та СРСР, підтверджуючи, що вони готові йти на великі ризики, щоб домінувати у глобальній політиці. Це підвищило напругу між обома суперниками і підвело світ до моменту, коли необхідно було переглянути стратегії та дипломатичний підхід до вирішення конфліктів.

Усі ці фактори роблять Карибську кризу одним з найбільш небезпечних епізодів в історії, що виявилося рішучим для подальшого розвитку міжнародних відносин та контролю за ядерною зброєю.

Що стало результатом Карибської кризи 1962 року?

Карибська криза 1962 року завершилась рядом важливих подій та узгоджень, які дозволили уникнути безпосередньої ядерної війни між США та Радянським Союзом. Ось деякі з головних результатів кризи:

1. Угода про обмін ракетами. Угода між США та СРСР була досягнута, за якою СРСР погодилася прибрати свої ракети з Куби, а США зобов'язалися не вторгатися на Кубу та прибрати у Туреччині свої ракетні бази.

2. Утворення "червоної телефонної лінії". Як наслідок кризи, обидва лідери — президент США Джон Кеннеді та генеральний секретар КПРС Нікіта Хрущов — домовилися про створення прямої телефонної лінії між Вашингтоном і Москвою, щоб зменшити ризик можливих непорозумінь та подальших криз.

3. Створення Договору про ракетну оборону. Цей договір був укладений між США та СРСР у 1963 році. Він забороняв розгортання національних систем протиракетної оборони (ПРО) і обмежував розгортання ПРО на морських судах та на території інших держав.

4. Підвищення уваги до антиядерних заходів. Криза підкреслила небезпеку ядерної війни, що призвело до більшого зацікавлення світового співтовариства у роззброєнні та контролі за ядерною зброєю.

Ці результати сприяли зменшенню напруження між США та СРСР, а також далі визначали засади стратегії дотримання миру та зменшення ризику ядерної війни. Аж до тепер.