“Кабани і шакали атакують поля”: в Україні різко зросла кількість диких тварин – фермери рахують збитки

Через заборону полювання під час воєнного стану в Україні різко зросла чисельність кабанів, лисиць, шакалів і косуль. Це вже призводить до серйозних втрат для фермерів.

В Україні почали стрімко зростати популяції диких тварин, і це вже створює серйозні проблеми для фермерів. Кабани, косулі, лисиці та навіть шакали дедалі частіше заходять на поля і знищують посіви сільськогосподарських культур.

Про це пише фахове аграрне видання Kurkul. Причина такої ситуації — фактична заборона полювання після початку повномасштабної війни. Через це чисельність багатьох мисливських тварин почала швидко зростати. Статистика вже підтверджує ці зміни.

Наприклад, у Чернігівській області за даними зимових обліків у 2026 році:

– кількість косуль зросла на 6% — до 15 265 особин;
– популяція диких кабанів збільшилася на 17%;
– лисиць стало більше на 44%;
– зросла і кількість вовків.

На Харківщині фахівці також фіксують різке зростання чисельності шакалів. Якщо у 2022 році їх було лише 17, то вже на початку 2025 року популяція збільшилася до 54 особин.

Чим це загрожує аграріям

Дикі тварини дедалі частіше заходять на поля та ферми.

Кабани активно розорюють посіви кукурудзи, картоплі та інших культур. Косулі та олені пошкоджують озимину і зернові.

Аграрії з Одещини неодноразово повідомляли про випадки, коли тварини за одну ніч знищували значні площі посівів.

Окрім економічних збитків, виникає і ветеринарна загроза.

Дикі кабани є природними переносниками африканської чуми свиней, яка становить величезну небезпеку для свинарських господарств.

Ще одна проблема — сказ.

Основним переносником цієї хвороби є лисиця, а її популяція в деяких регіонах уже у кілька разів перевищує допустимі норми.

Чому проблема загострюється

До війни чисельність диких тварин регулювали мисливські господарства та єгерські служби.

Контрольований відстріл під час мисливського сезону допомагав підтримувати баланс популяцій.

Однак із початком воєнного стану полювання фактично припинили, а фінансування єгерських служб значно скоротилося.

У результаті система регулювання чисельності тварин виявилася майже паралізованою.

Деякі регіони вже почали шукати вихід.

Наприклад, у Полтавській області Рада оборони наприкінці 2025 року дозволила регулювання чисельності кабанів і лисиць спеціальними групами мисливців.

Як фермери намагаються захистити поля

Сьогодні аграрії використовують різні способи відлякування тварин.

Найпоширеніші серед них:

– електричні огорожі;
– акустичні гармати та відлякувачі;
– ультразвукові пристрої;
– світлові маячки та імітатори очей хижаків;
– репеленти зі специфічним запахом.

Однак більшість цих методів мають лише тимчасовий ефект, адже тварини швидко звикають до них.

Ще одним варіантом є створення буферних кормових смуг між лісом і полем, де тварини можуть знайти їжу і не заходити на посіви.

Таку практику активно застосовують у країнах Європейського Союзу.

Чи можна отримати компенсацію за збитки

Попри значні втрати врожаю, українські фермери фактично не мають чіткого механізму компенсації.

Закон про мисливське господарство передбачає, що користувачі мисливських угідь можуть відшкодовувати збитки, але чіткої процедури розрахунку та виплати компенсацій не існує. Через це отримати гроші через суд практично неможливо.

Фахівці зазначають, що наразі єдиним реальним способом захисту для аграріїв залишається страхування посівів.

Тим часом популяції диких тварин продовжують зростати, і аграрії побоюються, що без системного вирішення проблема може стати ще серйознішою.

Читайте також в "Коментарях", що ескалація конфлікту на Близькому Сході може вплинути на ціни в українських магазинах. Найшвидше подорожчання очікується на імпортні овочі.