Мовне питання в Україні: що ховається за висловлюваннями Авакова та Мендель

30 березня міністр МВС Арсен Аваков публічно виступив за використання російської мови в Україні. На його думку, в Україні є "своя" російська мова і її слід розвивати.

Колаж: Д. Романюк / Comments.ua

У минулі вихідні прессекретар президента Володимира Зеленського Юлія Мендель заявила, що "Росія не є монополістом на російську мову. І нам давно час самостійно демонополізувати її й голосно заявити, що в Україні є "українська" російська мова".

Що відбувається навколо "мовного" питання і чому? Чи готова влада пом'якшити низку моментів законів про мову та освіту, які викликають чимало критики, в тому числі з боку Заходу? На ці питання порталу "Коментарі" відповіли експерти.

"Тему походження мов, їх історії, діалекти професійно можуть коментувати мовознавці"

Політичний експерт Олександр Антонюк зазначає, що Юлія Мендель, звичайно, може озвучувати на свій розсуд будь-яка заяву. Але не кожна з них заслуговує на увагу.

"Тему походження мов, їх історії, діалекти й так далі професійно можуть коментувати мовознавці. Юлія Мендель, наскільки відомо, до них не належить. Свою "мовну" заяву вона не підкріпила жодними серйозними й визнаними науковими напрацюваннями, дослідженнями. Так що навряд чи варто звертати увагу на цей черговий інфошум", — вважає Олександр Антонюк.

Коментуючи "мовні" заяви Авакова, експерт зазначив, що у нас немає проблем з використанням мови у побуті. Її використання на офіційному рівні, нагадує Олександр Антонюк, регулюються Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", яким усі посадові особи, включно з міністром внутрішніх справ, повинні користуватися.

"До речі, протягом шести місяців з дня набуття чинності цього закону Кабінет Міністрів повинен підготувати та подати на розгляд Верховної Ради проєкт закону про порядок реалізації прав корінних народів, національних меншин. Не виключаю, що Арсен Борисович як чиновник (який має політичне походження з партії "Народний Фронт", яка за час своєї парламентської каденції роботи Верховної Ради України VIII скликання була ключовою, якщо не головною політичною силою, що готувала й просувала так званий "мовний закон") у своїй заяві керувався логікою прописаних статей Закону № 2704. Іншими словами, тема, яку по-своєму намагався актуалізувати голова МВС, вимагає предметного вивчення й опрацювання в робочих групах, які готують законопроєкт про мови корінних народів і національних меншин, а також обговорення на засіданні профільного комітету Верховної Ради, коли згаданий законопроєкт буде розглядатися", — резюмує Олександр Антонюк.

"Мовна тема часто використовується політиками в гонитві за виборцями під час виборів і перед ними"

У політолога Андрія Мішина є низка версій щодо того, чому українська влада знову почала "мовні танці".

"Про першу прохопилася сама Мендель, — вважає експерт. — А саме, що мовна тема часто використовується політиками в гонитві за виборцями під час виборів і перед ними. Наразі якраз триває боротьба за російськомовний електорат України. З 2014 року посилення проукраїнських партій, які виступають за монополію державної мови, на південному сході не відбулося. Після лютневої заборони трансляції трьох каналів, які певним чином захищали права російськомовних українців, голоси цих людей частково перейшли до "Батьківщини" і зовсім не перейшли до "Слуги народу". В оточенні президента ми бачимо різні підходи до мовного питання. Є група, яка бореться за чисто українську мову: Кремень, Данилов. Але є й частина, яка відповідає за вибори та роботу з регіонами. Вони розуміють, що без конструкції підтримки російськомовного населення не можна перемогти на виборах, адже рейтинги будуть і далі знижуватися".

Друга версія, на думку політолога, — це амбіції Авакова.

"Ми бачимо, що в Арсена Борисовича, що б він не говорив, є прем'єрські амбіції. Але важко бути в Україні прем'єром і не носієм державної мови, тому він шукає гідне виправдання. Ще одна його амбіція — Аваков як повномасштабний (після смерті Кернеса) володар Лівобережної України. І тут, знову-таки, мовне питання важливе, особливо в ракурсі підтримки російськомовного населення", — пояснює Андрій Мішин.

Третю версію він вважає найбільш конспірологічною.

"Суть її в тому, що вести переговори з Кремлем може лише політик, який впливає на російськомовне населення України. Нині такі лаври на себе приміряє голова Офісу президента Єрмак. Лідери "ОПЗЖ" Медведчук і Бойко зі зрозумілих причин наразі не можуть відіграти таку роль. І в інтересах близького до Зе-влади Ахметова і його бізнесу, і в інтересах самого Єрмака показати, що ця команда контролює соціальні настрої російськомовного населення України, — міркує експерт. — При цьому прогнозую, що на законодавчому рівні ніяких змін не буде. Більш того, нині відбувається юридичний наступ. Суди в Одеській, Запорізькій областях скасовують статус російської мови як регіональної, тому нинішні "танці з бубнами" навколо мови можуть мати на меті ще й пом'якшити соціальний протест на такі рішення".

Раніше портал "Коментарі" писав, що в Держдумі РФ висловилися про "українську російську мову".