РФ може спробувати влаштувати в Грузії військові та інші провокації
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на резонансний законопроект про "іноагентів". Нагадаємо, що він став причиною масових протестів через свою схожість із російським законодавством, а також може зупинити євроінтеграцію Грузії. Як ситуація може розвиватись далі? Чи має шанс проєвропейська частина грузинського суспільства перемогти проросійських політиків? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Росія діє в Грузії у контексті своєї стратегії
Ветеран зовнішньої розвідки генерал-лейтенант Василь Богдан вважає, що Росія діє в Грузії в контексті своєї стратегії щодо створення "зони безпеки" навколо своїх кордонів. До того ж, зазначає він, є інша стратегічна мета – повернути колишні радянські республіки у лоно сучасної російської неоімперії. І продовжити експансію – вже до Європи.
"Колишній грузинський прем'єр, олігарх Іванішвілі, який стояв біля витоків правлячої партії "Грузинська мрія" – повністю проросійська особистість. І його інтереси ніяк не пов'язані з рухом Грузії до ЄС та НАТО. Звідси – закон про "іноагентів" абсолютно російського зразка. Він не випадково викликав обурення у грузинському
суспільстві. Росія намагається через свої економічні та політичні ресурси в Грузії проштовхнути резонансний законопроект, домогтися, щоб той набув статусу закону. Помахуючи "морквиною" перед носом частини грузинської влади", – зазначає експерт.
А "морквина", продовжує він, полягає в тому, що нібито йдуть переговори про те, що якщо Грузія дотримуватиметься проросійського курсу, якщо Тбілісі та Москва зблизяться, то Кремль може розглянути питання про повернення територій, які від Грузії його ж стараннями відійшли. Мова про Абхазію та Південну Осетію, уточнює генерал. Ведуться розмови про створення такої конфедерації, яка може об'єднати Грузію. І допомогти чинній владі напередодні намічених на жовтень виборів.
"Вже не буде мажоритарних округів, що створює великі проблеми для "Грузинської мрії". Але проблеми є й у проєвропейської опозиції, – наголошує Василь Богдан. – Вона не має яскравого лідера після того, як відійшов від політичної боротьби екс-президент Михайло Саакашвілі – постать харизматична, хоч і суперечлива. Як наслідок – нинішні протести відбуваються без того вогника, який був за Саакашвілі. Не несуть вони реальної загрози для проросійської частини влади, яка намагається маневрувати".
Водночас, акцентує ветеран зовнішньої розвідки, позиція європейських структур та Білого дому чітка – якщо ідея про "іноагентів" стане законом, Грузія втратить статус кандидата в члени ЄС, а її євроатлантична інтеграція опиниться під великим питанням.
"Зрозумілі спроби президента Грузії Саломе Зурабішвілі ветувати цей закон, висловлювати незгоду з діями
парламенту. Але поки що це не дає результатів. У тому числі тому, що вона повністю не стає на бік опозиційних сил, які не перший місяць протестують проти резонансного законопроекту", – вважає Василь Богдан.
У парламенті ж, продовжує він, враховуючи, що більшість там за "Грузинською мрією" цілком можуть подолати президентське вето. Після цього спікер може затвердити цей проект, ввівши його вже як закон.
"Ситуація складна, значною мірою контрольована РФ та місцевими сателітами – проросійськими силами, – констатує експерт. – На жаль, Грузію перенасичено російською агентурою. А країні-агресорові, яка перебуває під санкціями, вигідно мати Грузію під своїм впливом. Використовувати її логістику, комунікації тощо".
На думку генерала, враховуючи національну психологію грузинів, їх характер – значна частина цього народу не погодиться, щоб там відродився російський протекторат. З усіма такими, що випливають у вигляді згортання демократичних процесів, включаючи свободу слова та інших свобод.
"Ще один фактор, який серйозно впливає на настрої у Грузії, Абхазії та Південній Осетії – реабілітація Сталіна в РФ. Що не дивно, зважаючи на те, що Путін для свого керівництва використовує принципи Сталіна та Гітлера. Це подобається деяким у Грузії. Мовляв, наш земляк такий видатний переміг фашизм і так далі. Все це у комплексі створює той сумбур, який завдає шлейфу на всі політичні процеси в Грузії, – пояснює експерт. – Якщо там не буде створено потужне ядро опозиційних сил із дуже харизматичним та дієвим лідером – проросійські сили можуть досягти свого. І переорієнтувати Грузію з європейського вектора на російський".
Василь Богдан прогнозує активну, жорстку політичну боротьбу напередодні виборів та в їхньому процесі.
А Україна, на його думку, повинна мати свою позицію, засуджуючи спроби частини грузинської влади згорнути демократичні процеси, але й не перериваючи відносин із Грузією. Щоб мати і зараз, і на перспективу ті містки, які дозволять у майбутньому розвинути реально конструктивні відносини між Тбілісі та Києвом.
Градус напруги в Грузії може зрости
Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко міркує так:
"Те, що президент Грузії накладе вето на резонансний законопроект – передбачувано. Саломе Зурабішвілі попереджала про
це. Щодо самої ситуації в Грузії, вона зараз нагадує нашу під час Євромайдану (2013-2014). Явно розколоте суспільство, і є потужний проросійський рух, який не має нічого спільного з національними інтересами Грузії".
Але є й відмінності, зазначає експерт. Росія-2024 перебуває у значно слабшому становищі, ніж у 2014-му.
"Зрозуміло, що вона не виграє війну в Україні. Всім видно, що РФ можна і треба чинити опір. Проти нинішньої Росії склався досить широкий світовий консенсус", – аргументує Андрій Єрьоменко.
Він припускає, що якщо проросійські сили спробують подолати президентське вето – і пропхати закон про "іноагентів", градус напруги зросте. І це, найімовірніше, завершиться тією чи іншою формою повалення влади (з переходом частини поліції на бік протестувальників), а також достроковими виборами.
"У відповідь на це РФ може спробувати влаштувати в Грузії військові та інші провокації, як робила в Україні. Хоча сили Росії зараз досить обмежені, Кремль може ризикнути, боячись втратити вплив на Грузію. Тому що це може призвести до різкого погіршення вже внутрішньоросійської ситуації, – пояснює експерт. - Сподіватимемося на те, що у правлячої партії "Грузинська мрія" вистачить почуття самозбереження, щоб не доводити ситуацію до краю. Тоді криза буде якщо не вирішена, то принаймні відкладена".
Законопроект про "іноагентів" - частина спецоперації з перетворення Грузії на колонію РФ
Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун думає, що законопроект протягнуть, подолавши президентське вето. Головне завдання проросійської більшості у грузинському парламенті – довести це рішення до кінця, вважає він.
"Законопроект про "іноагентів" - явно частина спецоперації з перетворення Грузії на колонію РФ, як раніше сталося з Білоруссю. І зараз проросійська частина грузинського політикуму зробить усе можливе, щоб продемонструвати грузинському суспільству, ЄС та НАТО – що Грузія хоче покращити відносини з РФ", – упевнений політолог.
На його думку, єдиний фактор, який може це зупинити – активне громадянське суспільство. Протести. Готовність серйозно протистояти проросійській політиці парламентської більшості та уряду.
"Лише сам грузинський народ здатний відстояти своє право на європейське майбутнє. Поки що протести мають мирний, обережний характер. Тоді як у нас подібна історія 2013-2014 років, яка фактично відвертала нас від ЄС, перетворилася на силове протистояння. Якщо грузини готові переходити до більш системного формату протистояння, а не лише суботньо-недільних маршів, то вони мають шанс на успіх. Принаймні на заморожування питання про "іноагентів", відкладення його в довгу скриньку. Якщо ж протести будуть у стилі лайт, закон ухвалять, незважаючи на вето", – прогнозує Максим Джигун.