Як змінилося ставлення українців до Незалежності України: що показала велика війна

23 серпня 2025, 17:47 Кравцев Сергей

Велика війна стала страшним іспитом для всіх нас на розуміння вартості мати свою землю, свою державу, самим приймати рішення та жити вільно

Цими вихідними Україна відзначає День державного прапора та 34-й День Незалежності в умовах широкомасштабної російської агресії. Тим часом, як показують дані опитування фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова, якби референдум про проголошення державної незалежності України проходив у серпні 2025 року, абсолютна більшість респондентів (82%) підтримала б незалежність. Не підтримали б Незалежність України 3%. Що можна сказати про розуміння українцями цінності Незалежності? Чи змінилося щось у розумінні наших співвітчизників за роки великої війни? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Найголовніше – цінувати сам факт державності, працювати і будувати свою країну

Політичний експерт Світлана Кушнір зазначила, наша Незалежність прийшла до переважної більшості громадян, як щось звичне, як приходить зима, весна, літо. І тому ми не цінували її так, як мали би. Тобто, існування держави Україна стало для нас звичкою, а мало бути цінністю, адже ми виникли на міжнародних мапах, нас визнали, ми почали бути цікаві світу.

"Зміни у суспільстві відбуваються, трансформації йдуть. Найголовніше – цінувати сам факт державності, працювати і будувати свою країну. Жити власним розумом, творити в ім'я нинішніх та майбутніх поколінь. В День Незалежності вважаю за потрібне подякувати нашим захисникам, які із 34 років нової української держави, вже 11 років платять кров'ю за цю Незалежність! Для всіх громадян є велике завдання – навчитися бути громадянами, вимагати від себе дотримуватися законів, а також від влади, в управління якої ми передаємо державу. І завжди суворо питати за невиконання взятих чиновниками і політиками на себе повноважень", – зазначила експерт.

Вона продовжує, велика війна стала страшним іспитом для всіх нас на розуміння вартості мати свою землю, свою державу, самим приймати рішення та жити вільно. І ми намагаємося цей іспит пройти достойно. Мабуть саме тому, зауважує Світлана Кушнір, соціологія знову показує і підтверджує факт нашого запиту мати власну Державу, мати свій устрій, свою правду, бути суверенною і неподільною.

"Що ж, до проміжного ювілею (35 років) залишилось 364 дні – будемо йти до Перемоги і хай на цьому шляху нас всіх береже Київська Оранта!", – констатувала експерт.

Сприйняття Незалежності у кожного своє

Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко зазначив, що кількісні дослідження не можуть виявити ціннісні орієнтації. Тому говорити про те, що мають на увазі респонденти під цінністю за результатами кількісних досліджень просто неможливо. Але, на жаль, якісні дослідження не робилися ніколи.

"Тобто це не було зроблено водночас чи напередодні референдумів 1991 року. Тоді було, нагадаю, два референдуми з абсолютно протилежними результатами, менше, ніж за рік. Відповідно, швидше за все, це було, завдячуючи не внутрішнім, а саме зовнішні обставинам. Зокрема зміни на 180 градусів поведінки респондентів на референдумі – це ГКЧП. Тобто люди зреагували на ризик. Тоді у 1991-му ризик повернення до "дохрущовських часів". Зараз же, коли мова йде про дослідження під час війни, швидше за все, значна частина респондентів так само реагують на ризики і загрози. І саме тому об'єднуються навколо Незалежності, як символу протидії цим самим ризикам і загрозам", – зазначив Юрій Гаврилечко.

Експерт ще раз наголосив, що потрібні якісні дослідження, які дозволили б зрозуміти, що саме і як оцінюють українці під Незалежністю, як вони її сприймають і як вони її розуміють.

"Бо завжди ми бачимо соціологію крізь призму кількісних досліджень. Тому що їх простіше представити. І при цьому ми забуваємо або не знаємо про якісні дослідження і їх цінність. Можливо вони і є, але вони точно, на жаль, не стають публічними. Хоча за логікою правильніше було б проводити опитування серед референтних груп окремо і серед представників загальної вибірки окремо, щоб зрозуміти чи є така різниця, чи немає. Тобто тоді сприйняття Незалежності було б однаковим. А так, швидше за все, під Незалежністю кожен розуміє щось своє. Чи можна все це усереднити? Якщо проводити референдум, думаю можна", – констатував Юрій Гаврилечко.

Читайте також на порталі "Коментарі" - гарантії безпеки України: які новини Зеленський пообіцяв вже найближчими днями.

Теги: