Як ЄС хоче посилити санкції проти Росії – чи є ще обмеження, які можуть добити агресора

Є низка країн, які нібито нейтральні до російсько-української війни, але при цьому допомагають РФ обходити санкції. Цьому потрібно поставити край

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн повідомила на форумі в Давосі, що нові санкції проти РФ будуть спрямовані на те, щоб закрити лазівки, які допомагають обходити обмеження. ЄС також планує завдати "удару" по ядерному сектору країни-агресора. Наскільки такі удари можуть бути успішними? Які ще фінансово-економічні обмеження допоможуть добити агресора? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Було б правильно вводити санкції проти іноземних компаній, які продовжують працювати в РФ, та ще й причетні до постачання в її армію

Економічний експерт, президент Інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак припускає, що 10-й, ювілейний, пакет санкцій Європа, швидше за все, оголосить у лютому – ближче до сумної річниці російської широкомасштабної агресії проти України. Узгодження обмежень зазвичай затягується, пояснює він.

"Все, що так чи інакше б'є по російській економіці – добре для нас. Чим слабший агресор, тим менше в нього можливостей продовжувати війну. Насамперед, звісно, слід звернути увагу на протидію обходу вже введених санкцій. Ми знаємо, що є низка країн, які нібито нейтральні до російсько-української війни, але при цьому допомагають РФ обходити санкції, особливо щодо постачання державі-агресору технологічного обладнання. Тому так звані "вторинні санкції" проти країн, які допомагають Росії, є дуже важливими. Адже ми бачимо, що РФ продовжує створювати ті чи інші види озброєнь, що було б неможливо, не отримуй вона сучасні запчастини, схеми, чіпи і так далі", – зазначає експерт.

Другим важливим напрямом він називає удар по "Росатому".

"Це величезне підприємство, яке працює у багатьох країнах. Наразі "Росатом" має підряди на 40 нових атомних блоків у різних частинах світу. Але з огляду на те, що він, як і вся Росія, поводиться на захопленій Запорізькій АЕС нахабно, цинічно, порушуючи всі норми безпеки, контролюючи станцію персоналом, частина якого не навчена цьому – це створює загрозу Європі та всьому світу. Якщо на найбільшій європейській АЕС станеться НП – це вдарить по всіх", – попереджає Тарас Козак.

Саме тому, наголошує він, ЄС слід запровадити болісні санкції проти "Росатому". Позбавивши російський бюджет мільярдів доларів від обслуговування та будівництва різних АЕС та блоків.

"Крім того, було б правильно вводити санкції проти іноземних компаній, які продовжують працювати в РФ, та ще й причетні до постачання в її армію. З останніх гучних скандалів – те, що французька ТМ Bonduelle брала участь у забезпеченні збройних сил агресора, – нагадує експерт. – Потрібно бити і по міжнародними банками, які продовжують працювати в РФ і надавати пільги її військовослужбовцям".

Є очевидним, що нафтову та газову війну Росія програє

Представник Економічної експертної платформи Олег Гетман зазначає, що безпрецендентні грудневі світові санкції щодо нафти нанесли найбільш значних втрат для економіки Росії від початку повномасштабної війни. За попередніми оцінками експертів, федеральний бюджет РФ недоотримає додаткові 2 трильйони рублів у 2023 році через зниження цін на нафту та відповідні недонадходження податків. Прогнозований дефіцит бюджету країні-агресора на 2023 рік, у офіційно затвердженому бюджеті, планувався 3 трильйони рублів. Проте, через запроваджені у грудні санкції ЄС та G7, він сягне 5 трлн руб.

"Додаткові втрати Росії будуть від погіршення ситуації на газовому ринку - зниження обсягів видобутку та зниження ціни, що зараз вже відбувається, – прогнозує Олег Гетман. – Негативні очікування деяких аналітиків щодо того, що РФ успішно буде обходити санкцію “гранична ціна Urals”, не справдилися. Абсолютна більшість країн ЄС та країни G7 повністю відмовились від російської нафти 6 грудня 2022 року. А країни, які офіційно не приєднались до санкції, на кшталт Китаю та Індії, все одно почали вимагати більших знижок – і зараз купують нафту Urals менше ніж “гранична ціна”".

Новий пакет санкцій ЄС, який спрямований на перекриття певних “шпарин” у попередніх санкціях та запровадження нових санкцій щодо банків рф, – це саме те, що потрібно зараз, вважає експерт.

На його думку, зокрема необхідно реалізувати у нових санкціях:

1. "Санкція за ціною" на російську нафту марки Urals, яка погоджена G7 та ЄС на цей час на рівні 60 доларів за барель (гранична закупівельна ціну на російську нафту) необхідно поступово знижувати, наближаючи “граничну ціну” до собівартості нафти.

2. Необхідне застосування поетапного принципу відключення російських банків від SWIFT та невключення їх у інші системи, на кшталт, INSTEX.

3. Позбавити РФ членства у FATF і включити її в “чорний список” - юрисдикцій з високим рівнем ризику FATF як державу, що здійснює фінансування тероризму. Це істотно ускладнить відносини Росії з різними країнами світу, зробить такі відносини "токсичними" навіть для тих країн, які не приєдналися до санкцій. Виключення РФ з керівних органів FATF восени – це добре, але потрібно включити її до “чорного списку”, акцентує Олег Гетман.

4. Забезпечити фінансування міжнародними організаціями проєктів журналістських розслідувань, які вивчають те, як міжнародний бізнес ухиляється від санкцій і продовжує працювати з Росією через треті країни. На думку експерта, слід запропонувати винагороду для компаній-інформаторів щодо таких дій.

5. Перекрити доступ Росії до обміну науково-дослідною інформацією, дослідницькими базами даних, до конференцій (зокрема в області нових матеріалів, хімії, приладобудування, електроніки та кібернетики).

6. Запровадити заборону на постачання урану з РФ у всіх можливих формах (руда, концентрат) а також заборону на продаж російського золота та сплавів з золота – подібно до тих обмежень щодо нафти, газу та СПГ, які вже запроваджені.

7. Запровадити покарання для компаній, що виробляють критичні технології, обладнання та програмне забезпечення, заборонені до експорту в РФ – у разі виявлення фактичного експорту таких товарів або інформації. У цьому випадку компанії самі створять приватні слідчі органи, які ефективніше, ніж будь-яка нація, контролюватимуть дотримання вторинних санкцій. Як альтернативу, зазначає Олег Гетман, можна запровадити державне співфінансування для приватних інвестицій у розслідування та запобігання ухилення від санкцій та/або створити міжнародний фонд для винагороди слідчих, які розкривають схеми ухилення від санкцій.

"На цей час є очевидним, що нафтову та газову війну Росія програє. Наслідки для економіки та населення країни-агресора будуть вкрай негативними. Значний дефіцит бюджету РФ призведе до недофінансування освіти, медицини, соціальних видатків, а також зменшить можливості витрачати на воєнні потреби. Все це вплине на добробут росіян – призведе до погіршення рівня життя людей та рівня освіти, медицини тощо, – прогнозує експерт. – Агресія Росії вже відкинула її на кілька десятків років назад за рівнем соціально-економічного та технологічного розвитку. Подальший вплив світових санкцій призведе до перетворення РФ на закрите та бідне суспільство, на кшталт Ірану або Північної Кореї".

Читайте також на порталі "Коментарі" - чому на Заході починають жалкувати, що Україна не в НАТО – чи може ситуація змінитися.