Всіх одержувачів соцвиплат в Україні об'єднають в один реєстр: які є ризики

Прем'єр Денис Шмигаль заявив про запуск Єдиного соціального реєстру (ЄСР), що дозволяє верифікувати одержувачів соцвиплат. Чим ця ідея добра? У чому ризики? Відповідь дали "Коментарям" експерти.

"Сам факт появи ЄСР — позитивний"

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин називає запуск ЄСР досить прогресивним моментом. Хоч і бачить певні ризики.

"До останнього часу у нас не було нічого подібного. Реєстри одержувачів соцвиплат були розрізнені за видами платежів, за регіонами. Люди могли отримувати субсидії по різних містах, в єдиному пакті. Це було соціально несправедливо. До того ж можливості держбюджету у нас обмежені. Наскільки ефективно буде працювати ЄСР — покаже час. Але у нас, як правило, нічого не робиться швидко, легко і добре. І все ж сам факт появи ЄСР — позитивний. Європейська практика, шлях до соціальної справедливості", — підкреслює Олег Пендзин.

Ризики, на його думку, будуть для тих, хто отримує соціальну допомогу або не зовсім законно, або — не до кінця аргументовано. Таких можуть зобов'язати повернути раніше отримані суми.

"Проблеми можуть бути і у зв'язку з припиненням отримання соцдопомоги з технічних причин, — вважає експерт. — Адже реєстри, які на сьогодні існують, слабо відповідають один одному. І якщо в результаті зведення їх в одні реєстр будуть якісь чисто технічні накладки, то одержувач може бути автоматично позбавлений виплат — до з'ясування обставин. А якщо це припаде ще й на опалювальний сезон, то позбавлення людини субсидії може привести до зростання заборгованості за ту чи іншу послугу, а також до позбавлення цієї послуги".

Саме тому, вважає Олег Пендзин, найкраще зводити реєстри не під час опалювального сезону, коли йде пік витрат домогосподарств.

"Соцсфера в цілому зараз не є цілісним об'єктом цифровізації"

Основна ідея ЄСР полягає в оптимізації і систематизації процесів інформатизації в установах соцзахисту населення, де на сьогодні такі процеси відбуваються в основному некоординованими і з різною ефективністю. На це звертає увагу політичний експерт Олександр Антонюк.

За його словами, наявні (або ті, що створюються) інформаційні системи (наприклад, Єдина інформаційно-аналітична система управління соціальною підтримкою населення України — E-SOCIAL) тільки секторально і / або частково забезпечують автоматизацію функціональних процесів у соціальній сфері. При цьому соцсфера в цілому зараз не є цілісним об'єктом цифровізації.

"Саме тому, в рамках виконання Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери, яка була прийнята на засіданні уряду 28 жовтня 2020-го, передбачається введення пілотного проекту з реалізації першої черги ЕICCC. Мета — реалізація комплексної цифрової трансформації всіх компонентів системи соцзахисту населення на основі єдиних підходів, стандартів і технологій, — пояснює експерт. — А для цього необхідна інформаційна система, створена з урахуванням новітніх інформаційних і управлінських технологій, єдиних сучасних стандартів якості обслуговування громадян — з можливістю вироблення ефективних організаційних і структурних рішень".

"Єдиний ризик — це бюрократичний процес в частині узгодження реалізації проекту між відомствами і міністерствами"

На думку Олександра Антонюка, виконання таких функцій може забезпечувати ЕICCC, а саме в частині:

- створення єдиної централізованої інформаційної бази соцсфери, в тому числі шляхом взаємодії інформаційних ресурсів соціальної сфери і їх інтеграції з іншими державними інформаційними ресурсами, зокрема державними реєстрами;

- спрощення ділових процесів в соцсфері, усунення дублювання процесів і функцій інститутів соціальної сфери, в тому числі шляхом централізації цих процесів і функцій;

- стандартизації та автоматизації ділових процесів в соцсфері, їх централізованого моніторингу, а також переходу установ соціальної сфери на електронний документообіг;

- підвищення продуктивності і якості обслуговування в соцсфері, забезпечення надання послуг в цій сфері на умовах аутсорсингу;

- постійного автоматизованого моніторингу та контролю всіх фінансових потоків в соцсфері;

- надійний захист інформації, перш за все персональних даних громадян;

- підвищення рівня довіри населення до інститутів соціальної сфери.

"З точки зору самої ідеї і функціонування цього проекту — ризиків немає, — вважає експерт. — Єдиний ризик — це бюрократичний процес в частині узгодження реалізації проекту між відомствами та міністерствами, зокрема з Мінфіном".

Як повідомлялося, в Мінсоцполітики назвали дату запуску накопичувальних пенсій в Україні.