Україну чекає "осінь реформ": що МВФ вимагатиме від влади і чим це обернеться для громадян

Київ готується виконати низку міжнародних зобов’язань, однак частина вимог може зачепити ФОПів, оподаткування та фінансові операції

Україна входить у важливий етап переговорів із міжнародними партнерами: сьогодні в Києві працює місія МВФ, а влада паралельно готується до розгляду низки євроінтеграційних законопроєктів. Від виконання погоджених зобов’язань залежить не лише подальше просування України до ЄС, а й мільярдне фінансування, яке країна розраховує отримати до кінця року. Водночас навколо частини реформ уже виникають суперечки. Деякі потенційні зміни можуть безпосередньо вплинути на бізнес, ФОПів, оподаткування та фінансові операції громадян. Які з реформ можуть найбільш відчутно вдарити по громадянах та малому бізнесу і чи є можливість відтермінувати їх без ризику для відносин із МВФ та ЄС? Чи варто очікувати у вересні перегляду або пом’якшення окремих вимог після консультацій України з МВФ та Євросоюзом? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, проаналізувавши думки експертів.

Робота МВФ – це добре

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков зазначив, ситуація у нас непроста. Входить Україна в осінь і тут абсолютно не передбачалося ані міжнародними фінансовими інституціями, ані національними економічними органами те, що у нас не буде зараз торгівлі через море, що у нас не будуть працювати порти, що у нас фактично ліквідована металургія, це мова ідеї про "Запоріжсталь" і про "Криворіжсталь". Експерт наголошує, це такі два важливі підприємства, які були експортерами навіть під час війни.

"Тобто зараз це все зупиняється і, звичайно, немає надходжень валюти. Це впливає на курс гривні, це впливає на масу інших показників. Тому те, що зараз працює місія Міжнародного валютного фонду, це добре, я думаю, що вона повинна на місці подивитися, що відбувається, які наслідки ескалації війни і так далі", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".

Що стосується того, це покращить ситуацію, чи пом'якшаться вимоги МВФ, то Олексій Плотніков радить виходити з того, що думає сама місія.

"Місія налаштована на те, що, все ж таки, війна продовжується, треба давати відповідь країні-агресору. І ця ескалація, в принципі, йде з точки зору відповіді на дії агресора – чи місія налаштована на те, що треба досягати миру будь-яким шляхом, і тоді висновки будуть дещо інші", – констатував Олексій Плотніков.

Нам пропонується своє законодавство адаптувати до європейських директив

Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Попов зазначив, доки в Києві працювала місія МВФ, уряд проводив консультації з владною фракцією щодо євроінтеграційних законопроектів. За оцінками голови фінансового комітету, від виконання маяків залежить отримання Україною 12,7 млрд. доларів до кінця 2026 року.

"Навколо переліку із 17 чи 20 проектів уже відбувається багато лобістських кампаній і політичних спекуляцій. Насправді, перед урядом і депутатами стоїть серйозний виклик – як виконати зобов’язання України, але не створити проблем для економіки і громадян. Частина питань є погодженими, і їх виконання сприятиме економічному розвитку та прозорості, і тут проблем при розгляді не буде. Ну хіба що хтось захоче викликати дух парламентської кризи щоб підтвердити тезу про "неспроможність верхів керувати по-старому". Консенсусними питаннями є до прикладу контроль інформації при переказах грошей і криптоактивів, кримінальна відповідальність за незаконне використання платіжних карток. Повернення конкурсів на державну службу також має підтримку і буде поступово виконано", – зазначив експерт.

За його словами, для розуміння суті і змісту індикаторів потрібно читати оригінали документів Ukraine Facility, Ukraine Support Loan, програму МВФ та програму Світового банку. Бо хитрі політики пробують видавати свої ініціативи за вимоги поважних міжнародних структур, що викликає багато хайпу і мало результату.

"До прикладу, в європейських вимогах завжди іде посилання на європейські рамкові документи і кращі практики країн ЄС. Тобто, нам пропонується своє законодавство адаптувати до європейських директив, а інституції – реформувати за зразком європейських країн. Тому за низкою питань вже у вересні будуть проведені додаткові переговори з МВФ і ЄС, і за підсумками учасники переговорів (уряд України" внесе погоджені тексти законопроектів для швидкого розгляду в Раді. І там питання тиску на ФОПів можуть відкласти ще на довший термін, та і податок на маленькі посилки я би рекомендував запровадити вже після скасування воєнного стану і ближче до дати вступу до ЄС. Зміни до процедур перевірки ПЕПів у нас до речі також привели це питання до європейських норм (стаття 45 нового Регламенту ЄС 2024/1624), і може вже досить слати скарги міжнародним партнерам на це рішення, його треба реалізувати", – розповів експерт.

Ігор Попов зауважив, Рада зараз працюватиме в режимі постійних повітряних тривог, тому всі рішення треба готувати ретельно до голосування, бо часу на політичні перфоманси в залі не буде, треба ухвалювати рішення.

Також видання "Коментарі" повідомляло – МВФ все ж таки наполягає: коли чекати підвищення тарифів на газ і світло для населення.