Українська влада вже чітко показала, що за жодних обставин не відмовиться від Донбасу та інших українських територій
Президент України Володимир Зеленський заявив CNN, що Україна не бажає відмовлятися від території у східній частині країни, щоб покласти край війні з Росією. Він також стверджує, що важко вірить у благонадійність "деяких країн або деяких лідерів" після ескалації війни в Україні. Як оцінюєте ці заяви? Як мужній опір України російській агресії змінює нас і весь світ? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Зеленський обпікся об Лукашенка, який спочатку клявся, що не братиме участі у війні, а потім з території РБ розпочався наступ на Київ
Директор Департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень доктор політичних наук Ігор Петренко розмірковує так:
"Територіальна цілісність та суверенітет завжди були пріоритетом для Зеленського у переговорах щодо Донбасу з Росією. Навіть після початку повномасштабної війни та нового переговорного треку – питання про відмову від Донбасу чи Криму українською стороною не обговорювалося. Не піде Київ і на визнання фейкових "Л/ДНР", зокрема чудово розуміючи, що цим апетити Путіна не обмежаться. Розуміє Зеленський і те, що це – екзистенційна війна, від якої буде залежати не просто належність окремих територій, а доля всієї української нації та держави".
Водночас, зазначає експерт, поки що є низка питань, які Київ готовий обговорювати з Москвою. Наприклад, відмова нашої країни від вступу до НАТО в обмін на гарантії безпеки, деякі питання гуманітарної політики тощо. Але з кожним військовим злочином РФ, з кожним новим актом тероризму вікно переговорних можливостей стає вже, про що теж говорить Зеленський.
"У контексті слабкої віри Зеленського у благонадійність деяких країн чи лідерів… Президент завжди був скептичний до обіцянок інших політиків. Він завжди наполягав на чіткості у формулюваннях. Якщо обговорюється питання вступу України до НАТО, то скажіть чітку дату та чіткі вимоги, які ми маємо виконати. Якщо йдеться про напад Росії, то ухваліть превентивні санкції і дайте зброю, а не просто розповідайте, що РФ нападе. Також думаю, що Зеленський обпікся про Лукашенка, який спочатку клявся, що не братиме участі у війні, а потім із території РБ розпочався наступ на Київ. Це добрий досвід для нас усіх. І Зеленський із цього робить висновки", – вважає Ігор Петренко.
Він наголошує, що українці сьогодні надихають величезну кількість країн. Адже в асиметричному конфлікті ми не тільки встояли, а й змогли дати добре по зубах "другої армії" світу.
"Ми демонструємо не лише неймовірну мужність, а й єдність. Єдність армії, влади та народу, – наголошує експерт. – Хоробрість Зеленського, особливо у перші дні війни, викликає як у суспільств інших країн, так і у їхніх лідерів, глибоку повагу та спонукає до більшої допомоги нам. Ми повертаємо цінності у світ, у світ, девізом якого довгий час було “business as usual” – просто бізнес".
Зараз у Європі від політики умиротворення, стримування Росії починають переходити до політики протистояння з нею на державному рівні
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Микола Замікула звертає увагу, що президент Зеленський неодноразово наголошував, що не готовий відмовлятися від будь-яких українських територій як крок назустріч Росії – як умови для припинення вогню та зупинення активних бойових дій. Для Києва це – "червона лінія".
"Така позиція обумовлена кількома факторами. Найважливіший з них – людиноцентричний підхід, який лежав і лежить в основі політики Зеленського. Адже, коли ми говоримо про долю тимчасово окупованих територій, йдеться не лише про необхідність збереження територіальної цілісності України, а й долю людей, які опинилися в окупації. У тому числі із лютого 2022-го. І Зеленський не готовий принести все це в жертву заради мирного ефемерного договору з Росією. І це правильний підхід. Ми бачимо, що творить агресор у Маріуполі, як посилюються репресії у Херсоні. Відповідно, поступки Росії у цих питаннях стали б зрадою стосовно українських громадян, які страждають від російської агресії. Другий момент. Варто розуміти безперспективність тих чи інших домовленостей із Росією тут і зараз. Очевидно, що країна-агресор має куди більші плани щодо України, аніж захоплення всього Донбасу чи окупація частини наших південних територій. Головна мета Кремля – знищення української державності. Тож будь-які поступки не принесуть нам миру. У найкращому разі відкладуть конфлікт на роки чи місяці", – пояснює експерт.
За його словами, саме тому українська влада не погоджується на капітуляцію в тому чи іншому вигляді.
"Ми продовжуємо оборонятися всіма наявними силами та засобами, за підтримки, яку озброєнням та фінансами нам надають закордонні партнери. Плюс – посилення тиску санкцій на РФ. І ця допомога відіграє величезну роль у забезпеченні обороноздатності нашої держави, – зазначає Микола Замікула. – При цьому (і тут Зеленський теж має рацію) різні держави по-різному реагують на російську агресію проти України. Не всі, на жаль, також активно підтримують боротьбу українців за свободу та незалежність, як це роблять США, Великобританія, Польща, країни Балтії. Але загалом – чітко видно зрушення у мисленні європейських політиків. Очевидно, що вони переосмислюють стан міжнародних відносин та роль РФ у них. І, відповідно, переглядають свої підходи до розбудови відносин із Москвою".
Український опір, що триває, консолідація українського суспільства у відбитті російської агресії – відкриває очі багатьом європейським політикам на сутність російського режиму, вважає експерт.
"При цьому я не сказав би, що російсько-українська війна на даний момент якось кардинально змінила основи системи світопорядку. Але що багато ілюзій розвіяні – однозначно. У тому числі ілюзія про те, що демократичні цінності можна м'яко прищепити країнам з авторитарними режимами, як і Росії. Вона, на жаль, продовжує вибудовувати політику, виходячи з поглядів, які домінували в Європі до середини 20 століття, до Другої світової. Йдеться про невизнання незалежності інших держав, про реваншизм, про імперські замашки", – наголошує Микола Замікула.
У підсумку, продовжує він, бачимо, що зараз у Європі від політики умиротворення, стримування Росії починають переходити до політики протистояння з нею на державному рівні. Політиці, яка домінувала у відносинах СРСР та країн Заходу в період "холодної війни".
"Це виражається у різний спосіб, – зазначає експерт. – Нейтральні Швеція та Фінляндія, наприклад, зараз готуються подати заявку на вступ до НАТО. У Німеччині, яка останні десятиліття активно зміцнювала зв'язки з РФ та демілітаризувалася, йдуть розмови не лише про військову допомогу України (про що ще кілька місяців тому не було й мови), а й про збільшення фінансування національних збройних сил. Російська агресія проти України показала Заходу реальну загрозу. А успішний український спротив продемонстрував, що з цією загрозою можна і треба боротися. Я щиро сподіваюся, що переосмислення, яке зараз проходить у західній цивілізації, приведе до розуміння, що добро (демократичні цінності) має бути з кулаками".
Читайте також на порталі "Коментарі" – у розвідці розповіли, що окупанти хочуть встигнути до Великодня.