Що відбувається перед виборами на Тайвані: чи може Китай розпочати велику війну

9 січня 2024, 14:00 Кравцев Сергей

Інтерес Пекіна полягає в тому, щоб просунути на верхівку тайванської влади лояльні місцеві політсили

На Тайвані 13 січня відбудуться вибори, результат яких може спровокувати Китай (КНР) до нападу. А можлива війна через Тайвань коштуватиме світовій економіці 10% ВВП або близько 10 трлн дол., пише Bloomberg. Які сподівання від тайванських виборів? Чи справді Китай може піти в атаку? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Китайська загроза є головним електоральним фактором

Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак вважає, що китайська загроза є головним електоральним фактором, який суттєво впливає на хід передвиборчої кампанії на Тайвані.

"У виборах беруть участь три кандидати: Лай Цінде - від "зелених" - Демократичної прогресивної партії, нинішній 64-річний віце-президент і колишній прем’єр, прихильник суверенного статусу Тайваня; Хоу Юй – від "синіх" - націоналістичної партії Гоміньдан, мер Нового Тайбею, колишній керівник поліції, прихильник діалогу з КНР; Ке Веньчже – від "бірюзових" - Тайванської трудової партії, 64-річний колишній мер Тайбея, популярний серед молоді, студентів та "білих комірців", називає раціональним або "науковим" технократом", – пояснює експерт.

Він звертає увагу, що головна риторика Лая Цінде – звинувачення Гоміньдану та його кандидата у поступливості Пекіну.

"Лай дуже не подобається Пекіну, бо той вважає його "небезпечним сепаратистом" через минулі фрагменти біографії, а також через кандидатку у віце-президенти в парі – Сяо Біхім – колишню представницю Тайваня в США. Вона народилась у Японії та є активною прихильницею розширення визнання острова на міжнародній арені. Перемога Лая може призвести до більшої взаємодії Тайваня із США, що однозначно підвищить рівень конфліктності із Китаєм", – розповідає Олег Постернак.

Гоміньдан, продовжує політтехнолог, знаходиться в опозиції, а тому "прокачує" тему, що перемога Лая призведе до ризику війни із Пекіном.

"Його партія так і формує платформу: ці вибори – вибір між війною та миром. І звісно, Гоміньдан пропонує мир. Кандидат у віце-президенти в парі з Хоу – ведучий політичних ток-шоу - давній та активний прихильник возз’єднання Тайваня із Китаєм", – підкреслює експерт.

За його словами, популярність Хоу якраз і збільшилась за останні місяці через нагнітання страху потенційної війни, який пов’язується з продовженням мандату "зелених".

Ке Веньчже звинувачує як "зелених" – у "провоєнній" позиції щодо Китаю, так і "синіх" – за "надто шанобливе ставлення" до КНР, позиціонуючи свою політичну силу як "третій шлях", зазначає Олег Постернак.

Він вважає, що було б непрактично виключати суттєве втручання Китаю у виборчу кампанію на Тайвані. Пекін, акцентує експерт, розгорнув кампанії з дезінформації з метою дискредитації Лая Цінде, а також використовує економічні обмеження для тиску на Тайбей. До цього практика свідчила, що втручання Пекіна у вибори завжди приводила до протилежних результатів, однак завжди все буває вперше, підкреслює керівник Центру політичної розвідки.

"Що стосується українського інтересу... Сподіваюсь, тут все зрозуміло: ми не зацікавлені у війні за Тайвань, оскільки це відволіче ресурси та увагу США. Тому, чисто теоретично, нас би більш влаштувала перемога Хоу Юі, який є прихильником стабілізаційного курсу і діалогу з КНР, – пояснює Олег Постернак. – За останні тижні Хоу Юі дійсно скоротив своє відставання від Лая Цінде, однак голоси у першого активно відбирає Ке Веньчже – і це велика електоральна проблема".

Ймовірність війни існує

Політичний експерт Сергій Таран зазначає, що основна небезпека війни в Тайвані походить не від самого острова, не від виборів, які там плануються, а від бажання Китаю об'єднатися з Тайванем не де-юре (як зараз), а де-факто. Причому через військову силу.

"Водночас Китай чудово розуміє, що такий крок зіпсує його відносини із Заходом, від якого він дуже залежить економічно, – підкреслює політексперт. – Так що війна в Тайвані можлива, лише якщо Китай вирішить, що воно того варте. Що слід діяти в лоба, остаточно ламаючи світоустрій, що сформувався після Другої світової війни і вже підточений Росією".

При цьому слід розуміти, продовжує Сергій Таран, що Тайвань підтримує офіційні дипломатичні відносини лише з 13 державами – членами ООН, причому далеко не провідними (ні США, ні країни ЄС, ні Великобританія, ні Японія, ні Індія, Канада, ні Бразилія там не фігурують). Здебільшого світ визнає, що де-юре Тайвань є частиною Китаю. При цьому де-факто Тайвань поводиться як незалежна держава. Але це точно не привід для КНР атакувати, розриваючи стосунки не лише із Заходом, а й із низкою інших країн, вважає експерт.

"У той же час ймовірність такої війни, безумовно, є. Але економічні, політичні, геополітичні втрати для КНР будуть у рази більшими за "придбання" у вигляді повернення Тайваню де-факто", – констатує Сергій Таран.

Читайте також на порталі "Коментарі" - Китай різко наростив важливі для ВПК постачання до Росії: про що йдеться.

Теги: