Що спричинило українсько-польську кризу: які діяти Україні

5 березня 2024, 15:25 Кравцев Сергей

Україні тут важливо не зациклюватись на двосторонніх контактах з Польщею, а вимагати від Єврокомісії бути дієвим актором у цьому питанні

Ситуація на польсько-українському кордоні залишається важкою. Чому в той час, як польські фермери блокують український експорт, їхня країна збільшила постачання своїх продуктів Україні, а також – ввезення зерна з Росії та Білорусі? Чого і чому в польсько-українських відносинах очікувати в найближчому майбутньому? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

В найближчому майбутньому буде складно все стабілізувати

Екс-дипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан зізнався – те, що відбувається на українсько-польському кордоні, не може не дивувати. Причому – неприємно.

На думку експерта, ситуацію можна пояснити трьома факторами.

По-перше, новий польський прем'єр Дональд Туск вже аж надто політично залежить від партії, "Третій шлях", яка є частиною коаліції та представляє інтереси фермерів.

"Він, все ж таки, голова коаліційного уряду. І йому доводиться враховувати інтереси тих самих фермерів. А це чимало – за різними оцінками, близько 1,5 мільйона людей. Плюс – члени їхніх сімей. Тому Туск боїться вживати якихось жорстких заходів щодо протестувальників", – пояснює Вадим Трюхан.

По-друге, продовжує він, є російський фактор. І український журналіст Михайло Ткач у своєму недавньому розслідуванні продемонстрував, яким величезним потоком йде російський експорт – спершу через Білорусь, а потім через Польщу.

"Завдяки величезним грошам, росіяни, по суті, провели спецоперацію. Відволікаючий маневр як блокування польськими фермерами українського експорту (з провокаціями у вигляді розсипання нашого зерна). З одночасним нарощуванням власного експорту через Польщу, що чомусь не турбує місцевих фермерів. Дивує беззубість спецслужб – і польських, і українських, котрі давно мали з'ясувати, хто є виконавцем російської спецоперації на території Польщі. Чому це стало можливим – і не припиняється. Якщо б таких людей відшукали та притягнули до відповідальності, це зняло б багато питань", – упевнений Вадим Трюхан.

По-третє, наголошує експерт, є загальноєвропейський фактор. Єврокомісія, по суті, "проґавила" кризу, яка намітилася у сільському господарстві не лише Польщі, а й цілій низці країн ЄС. Не вдалося вчасно адаптуватися до сучасних умов, коли аграрії фактично програють конкуренцію іншими сферами та зазнають збитків.

"Думаю, в найближчому майбутньому буде складно тут все стабілізувати, – прогнозує експерт. – Тому що є багато складових. І Україні тут важливо не зациклюватись на двосторонніх контактах із Польщею. А вимагати від Єврокомісії бути дієвим актором у цьому питанні. Щоб і вона вела переговори з польським урядом, який має залагодити кризу всередині країни. Лише у тристоронньому форматі реально погасити конфлікт, у який ще й підливає олії Росія".

Польща – наш стратегічний партнер

Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній розмірковує так:

"Останнє, що ми можемо робити – це висунути якісь претензії полякам. З'ясовувати, звідки і що вони везуть, і таке інше. Польща – наш стратегічний партнер. Емоції слід прибрати. Якщо є факти купівлі російського та білоруського зерна, то ініціювати заборону подібного на рівні ЄС. Тому що під виглядом такого зерна цілком може їхати українське – з тимчасово окупованих територій".

Тарас Загородній впевнений – треба виходити на стратегічні домовленості, не впадати у якісь образи.

"Поляки нам багато допомагали та допомагають, – наголошує він. – Між нашими країнами існує взаємозалежність. Скоріше слід українське сільське господарство адаптувати до реалій Євросоюзу, куди ми прагнемо. А в ЄС домінують невеликі фермерські господарства, а не величезні агрохолдинги, які в гонитві за навіть невеликим прибутком фактично сварять нас із європейськими сусідами".

Українській владі, вважає експерт, вже зараз слід підвищувати податки для величезних агрохолдингів. А ось до тисячі га землі в одні руки не потрібно оподатковувати, стимулюючи розвиток фермерства, зазначає Тарас Загородній. Допомагати їм кредитами. Не завадило б, на його думку, знизити відсоток компенсації ПДВ на зерно під час експорту (щоб холдинги інвестував у промисловість та переробку, збільшуючи зайнятість в Україні).

Читайте також на порталі "Коментарі" - що відбувається між Україною та Польщею: як припинити тривалу кризу.

Теги: