Сьогодні нікому з нас вже не потрібно доводити, наскільки важливо, аби тепер, як ніколи раніше, ми були одним цілим, однією нацією
Сьогодні, 22 січня, відзначається День Соборності та Свободи України. Наскільки ми за рік переусвідомили ці поняття? Чому для українців Свобода означає значно більше, ніж для тих самих росіян (якщо судити з того, що зараз відбувається)? Портал "Коментарі" з цими запитаннями звернувся до експертів.
Після 24 лютого проблема нашої соборності настільки загострилась, що сьогодні ми всі відчуваємо її буквально фізично
Народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання Сергій Магера розмірковує так:
"Соборність України (читайте - її цілісність) сьогодні є дуже болючим питанням для кожного з нас, українців. І всі розуміють, чому саме. Як проблему єдність нашої держави ми почали гостро сприймати і відчувати ще у 2014 році. Хоча багато хто з представників росії говорив про поділ України ще після Помаранчевої революції. Принаймні, в мене була така інформація".
Проте, підкреслює експерт, реалізувати цей план фізично завжди було непросто.
"Хто б зараз що не говорив, а Україна ментально дуже різнопланова. Це правда. І – так, чимала частина українців від народження розмовляла російською (я теж належу до їхнього числа). Проте! Попри всі наші розбіжності, попри уявлення ворожого сусіда, що роз'єднати нас досить легко, в бажанні жити В УКРАЇНІ ми – єдині! Після 24 лютого проблема нашої соборності настільки загострилась, що сьогодні ми всі відчуваємо її буквально фізично. І нікому з нас не потрібно доводити, наскільки важливо, аби тепер, як ніколи раніше, ми були одним цілим, однією нацією".
І путін, продовжує Сергій Магера, сам того не розуміючи, багато зробив для нашого внутрішнього єднання, для того, аби створити з нас українців у повному сенсі цього слова, об'єднати нас як націю.
"Тому день Соборності сьогодні став для нас ще більш важливим днем, ніж він був до повномасштабної війни", – резюмує нардеп.
Головним антиподом поняттю війни є свобода
Політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку Юрій Подорожній пояснює:
"Коли замислюєшся над словом "війна", її змістом та значенням і намагаєшся зрозуміти її природу, то звісно, починаєш шукати її антиподів. Бо на контрасті – усе яскравіше і зрозуміліше. І здається, що ключовим у протиставленні понятті війна є не менш ємке і глибоке поняття – мир. Мир – це те, до чого прагнеш під час війни. Але мир – це не антипод війни, а лише стан її відсутності, особливо враховуючи, що людська цивілізація це швидше війна, а мир є тільки перервами у війні. А тому головним антиподом поняттю війни є свобода. Свобода, бо війна – це рабство. І як би нам українцям, вихованим на культі "миру" та фрази "Аби не було війни", не складно сприймати чергову війну з кремлем, для нас мир – це свобода. Бо інший стан відсутності війни – це рабство для однієї частини суспільства і винищення – для іншої".
В день соборності України, продовжує експерт, з особливою урочистістю думаєш про наші змагання за бажання бути разом у вільній країні.
"Як і в будь якій важливій, чи не дуже, справі – спочатку було слово, ідея, яка закладає фундамент або стає напрямом руху в реалізації дії. Так от, ця новітня війна для українців розпочалась не в 2022-му, і, навіть, не 2014 року. Ця війна росії проти України почалась 1900 року, коли харківський інтелігент Микола Міхновський видав у Львові брошуру під назвою " самостійна Україна". Не буду переказувати її зміст, але наголошу на тому, що текст її – пророчий та засадничий, а цілі поставлені в ній ми лише завершуємо виконувати за понад 120 років від часу її написання. Це проста і коротка праця, яка викладена на 16 сторінок, звісно, викликала обурення та переслідування з боку властей тодішньої імперії. А реалізація поставлених задач в цьому творі затягнулось на такий довгий проміжок часу, бо й серед політично активних українців слова самостійність та свобода без росії викликали заперечення. Та як би ми українці, не намагались залишитись із росіянами поряд, жити і розвиватись в єдиній системі, усе завершувалось одним – війною, яку Москва раз за разом розпочинала із Україною. І кожного разу ця війна це намагання нав’язати українцям, що прагнули до свободи в різних формах, ідею антисвободи", – зазначає Юрій Подорожній.
Він підкреслює, що нині багато хто використовує термін що Україна – це така собі антиросія. Але це, на його думку, надто просто в розумінні нашого шляху, що ми долаємо з 1900 року.
"Бо насправді росія – це антисвобода, проти якої ми завжди протиставляємо свободу, – пояснює Юрій Подорожній. – Тож Україна – це не антиросія, а свобода, що воює з рабством. І якщо вже говорити про символи в день Соборності, то хочу нагадати, що рівно 100 років тому у 1923 року, в росії було створено Соловецький концтабір, де Москва перемолола мільйони життів, а сам він став символом росії у ХХ столітті. І сьогоднішня росія – це намагання відродити Соловецький концтабір. А нам в Україні хотілося б, щоб 2023 став роком остаточного звільнення українців від російського концтабору, від росії як антисвободи".
Читайте також на порталі "Коментарі" - системи ППО на дахах адмінбудівель у Москві: до чого готує Кремль росіян.